Для мене родина завжди була на першому місці. І розумів, що повинен дати все найкраще своїй жінці Олені та синам. Тому влаштувався одразу на дві роботи, вдень працював у вантажному таксі, а вночі чергував на вахті.
Всі зароблені гроші віддавав жінці. Ну, Олена сама краще знає, скільки та куди витратити. Вона відкладала певну суму на продукти та комунальні. Але потім її щось переклинило і вона почала витрачати гроші на себе. То піде в салон краси і зробить дуже дорогу стрижку. То ще наростить довжелезні нігті, які на вигляд, наче граблі. А про шопінг я вже мовчу, страшно на ті чеки з магазинів дивитися. Така була катавасія – їли пісну гречку, але в жінки модна шубка.
Я б нічого не казав, якби вона тратила свої гроші. Але Олена працювала за мінімалку, тому, самі розумієте, що з такою зарплатнею не розгуляєшся на широку ногу. Ми могли б місяць-другий відкласти на новий диван чи стіл. Ні, Олені вже і зараз прирекло купити собі туфлі!
Знаєте, я вже жартома почав згадувати за неіснуючих коханців:
– То ти для них так одягаєшся красиво?
– Ну а для кого ще?
– Ще скажи, що знайшла собі вигідного кавалера і він тебе на Мальдіви чи в Єгипет повезе?
– Ну-ну.
Це були жарти, чесно. Я сам щиро кохав Олену і за потреби міг знову поборотися за її серце. Навіть, якщо проти мене буде табун залицяльників.
Однак, про коханців не було і мови. Я уявити не міг, що саме розіб’є нашу дружню родину.
Місяць тому Олена отримала від свого дядька квартиру у Львові. Пан Роман не мав ні жінки, ні дітей. Зате розвивав власний бізнес не тільки у місті, але ще й в Івано-Франківській області. І так, як Олена була єдина його найближча родичка, він переписав на неї бізнес та відав квартиру.
Ще не минуло навіть 9 днів по панові Роману, а Олена одразу зібрала всі речі та написала заяву на розлучення
– Нарешті, це мій шанс пожити спокійно та безтурботно. Дістали постійні каструлі, швабра для прибирання та твої брудні шкарпетки!
– Але Олено, ми з тобою разом майже 40 років і ти зараз так все кидаєш?…
– Я тікаю від поганої старості з тобою. Думаєш, що я ось так спокійно буду виконувати роль Попелюшки? Ні! Годі з мене такого нещастя, 40 років терпіла!
Олена за день зібрала всі речі та переїхала геть. Я їй кидався у ноги, тримав за руки, просив залишитися. А вона тільки дала мені ляпаса по щоці і…все. Нас розлучили дуже швидко.
Ну грець зі мною, може, я дійсно таке заслужив. Але жінка навіть з синами та онуками не хоче бачитися! Зараз живе у Львові, при грошах, має бізнес. І вже встигла побувати у Болгарії та у турі Європою.
Тиждень тому у старшого внука було свято, день народження. Думаєте, Олена щось передала? Ні, навіть не зателефонувала до Мирослава.
Вчора бачився з Оленою, вона заїхала, аби забрати деякі папери. От знаєте, людину взагалі не впізнати. Хоча от фігура та зовнішність та сама, але її погляд. Так дивиться на тебе, наче на мішок помиїв. Закочує очі, показово видихає. От всім виглядом показує, що їй максимально некомфортно з тобою знаходитися.
Я з Оленою прожив 39 років. Знаю її, як облуплену. А тут просто чужа людина. Я з Оленою ділив ліжко, ми дітей народили та виховали… Так я ще ніколи не розчаровувався у людях.
Що б Ви порадили нашому читачеві?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!