Кілька років тому в мене склалась дуже непроста життєва ситуація.
Усе почалось з мого першого шлюбу. Тоді мені було 18: молода, зелена, наївна… Не одразу я побачила, що мій чоловік – безтолковий. Пару років потерпіли ми одне одного, а потім взяли та й розлучилися.
Тоді я дуже раділа, що ніколи більше його не побачу. Але всі мости спалити все одно не змогла. В Андрія родичів не було ніяких: ні батьків, ні сестер, ні братів… Одна тільки прабабуся, Ольга Семенівна. Ця жінка так запала мені в серце, що я просто не могла кинути її напризволяще. Розуміла, що пенсію вона отримує мізерну, від внука і доброго слова не дочекається ніколи. Того й вирішила раз трохи грошима підсобити. А тоді другий, та третій, та якось воно так уже й повелося. Кілька тисяч я заносила бабці на продукти та ліки.
І все було добре, аж поки я не вийшла заміж вдруге. Тоді чоловік сказав, що годі з мене вже тієї рабської вчительської роботи. І відправив мене в декрет. Ясно, що з того дня всі фінансові питання лягли на його плечі. У тому числі й Ольга Семенівна… Не скажу, що він був проти помагати незнайомій бабці, але і в захваті від цього він теж не був. Іноді казав, що то добряче по гаманцю дає.
Та ще й мати його постійно олії у вогонь підливала.
– Ти що, зовсім здурів? Ні, щоб ті пару тисяч на житло своє відкласти. Так вони зі мною товчуться у двох кімнатах, а бабі чужій гроші віддають! Це що, Танька тебе напоумила? – постійно кричала свекруха на мого Максима.
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Так, ми і правда жили тоді зі свекрухою, дійсно трохи тісно іноді було… Але ж я знала, що Максим з усім справиться і ми переїдемо у власне житло. Просто на все це треба було трохи часу. Тому і доводилось такі умови терпіти.
І так же капала на мізки свекруха за ті пару тисяч, які не вона, до речі, заробляла, що іноді вже й Максим не витримував, починав рота матері рідній закривати.
Але найгірше сталось кілька місяців тому. Ольга Семенівна перестала входити на зв’язок. Я їй два дні телефонувала, бо знала, що та трохи прихворіла. Та щось ніхто не спішив мені відповідати…
Так я перелякалася, що лишила дитину на свекруху та поїхала на інший кінець міста. Треба ж було якось взнати, що бабця моя жива та здорова!
Слава Богу, тоді все обійшлося, просто в старому телефоні батарейка своє відслужила. То я і вернулась вже через дві години. А від свекрухи вже й слід простиг! Забирала я свою малу вже від сусідки.
– Максиме, а ти знаєш, що жіночка твоя вчудила? – почала верещати чоловікова мати, як тільки ми всі зійшлись додому. – Кинула дитину твою і до баби тієї старої поїхала! Ану, розказуй, на скільки цього разу сина мого розорила, га?!
– Мамо, прикрий трохи свого рота, будь ласка, – сказав мій Максим, який завжди на все реагував спокійно. – Чи ти думаєш, що сама такою бабою ніколи не станеш? Тільки Ольга Семенівна хоч людина хороша, а ти… Та що тут ще й скажеш!
У мене ледь очі на лоба не полізли! Це вперше мій чоловік так відстояв свою думку, так заступився за мене. Та ще й сказав, що до бабусі треба буде частіше сім’єю заглядати… І це я ще йому навіть не сказала, що Ольга Семенівна на мене вирішила переписати квартиру…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!