Так склалося в житті, що я народила у 18 від свого друга. Ми не будували плани про родину, спільне майбутнє. Просто зустрічалися на 1 курсі, десь гуляли після пар, ходили на дискотеки.
Я сама з невеличкого села на Франківщині. І чудово розуміла, який то буде сором для батьків. Однак, не могла наважитися на аборт. Колишній коханий зник з горизонту. Забрав документи з університету, заблокував мій номер телефону. Навіть друзі не хотіли зізнаватися, де він є.
На щастя, батьки на мене не сварилися. Для сусідів ми вигадали легенду, що старша сестра Олена народила мого Андрійка. Вона сама була заміжня, виховувала доньку Світлану. І така брехня допомогла нам уникнути обговорення на все село.
Однак, нам катастрофічно не вистачало грошей. Наприклад, колиску віддали куми, старий візок тато знайшов на горищі та полагодив. Навіть деякі іграшки в Андрійка були дівчачі, якими ще колись Світланка гралася.
Тому я вирішила поїхати на заробітки. А кого ще б ми могли відправити? У тата хворе серце, мама роботу має, а сестра дітей няньчить. Звісно, вони всі були проти, всіляко відмовляли мене. Тільки я бачила, як ми важко живемо, кожну копійку економимо. Часто картала себе. Адже якби не моя дитина, то батьки, певно, б не знали такого горя.
Мені дуже пощастило в Берліні. Я дуже добре знала німецьку ще зі школи, тому без проблем влаштувалася хостес у п’ятизірковий готель. Нашими гостями часто були якісь круті бізнесмени, підприємці, олігархи. І вони залишали мені щедрі чайові. Всі гроші я надсилала батькам у село, ще автобусом передавала продукти, одяг, дитячі суміші та іграшки. Завдяки цьому тато нарешті добудував другий ремонт у хаті, провів кабельне телебачення. І я була спокійна за сина, адже він зростав у хорошій родині.
А через рік познайомилася з Бернардом. Він приїздив у готель на конференцію, казав, що з першого погляду закохався в мене. Через декілька тижнів я переїхала жити до Бернарда. Він допоміг просунути мене по кар’єрі вверх, влаштував на роботу до одного знайомого підприємця. Дарував дорогі прикраси, возив у вишукані ресторани та на відпочинок у якусь нову країну. У свої 20 я вже мала гарну машину, багато одягу та грошей.
Однак, весь час мовчала про сина. Адже якось Бернард сказав, що хоче виховувати тільки своїх дітей, інші для нього чужі. Тому от не хотіла зіпсувати стосунки з коханим. Але потайки пересилала батькам гроші на сина.
Минуло ще 15 років. Я народила від Бернарда доньку Елайзу, живемо добре. Були і в Америці, і в Франції, і на Мальдівах. Звісно, я не переставала висилати гроші в Україну. Мій син закінчив 9 класів на відмінно, вступив до Львова у коледж, має стипендію. Я даю мамі гроші, аби вона оплачувала Андрійку оренду квартири. І сама відкладаю, хочу синові на 18 подарувати власне житло у Львові. Хоча б так спокутую провину.
Тільки от моя брехня викрилася. До нас на віллу приїхала працювати моя сусідка, з жалості взяла її на роботу. А вона про все розпатякала Бернарду. Зараз чоловік вимагає розлучення, каже, що я всі ці роки його обманювала. Донька Елайза взагалі перестала зі мною говорити. Дуже ображається, що я приховувала існування старшого брата.
І я не знаю, що робити. Розумію, що розлучення не уникнути. Боюся, що син не прийме мене в родину після такої зради. Адже мене не було довгих 17 років, Андрій мене ні разу не бачив віч-на-віч, хіба чув голос.
Бог каже, що кожному потрібно пробачати і давати другий шанс. Через декілька днів я збираюся поїхати до України, аби нарешті поговорити з сином. Сподіваюся, що він не прожене мене геть. Адже всі ці роки я гарувала заради нього.
А Ви б дали такій матері-зозулі другий шанс?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!