Мені давно хотілося поділитися своїм життєвим досвідом, але ніяк не вистачало на це сміливості. Зізнаюся, досі соромно, але мовчати більше немає сил.
Під час військового відрядження я познайомився з Наталкою. Між нами зав’язалася стосунки, які ми узаконили буквально через три місяці зустрічань.
Нам не хотілося з цього приводу організовувати жодних святкувань, тим паче весілля. Навіть мама дізналася про все лише згодом. Її образило те, що ми не повідомили їй про свій шлюб завчасно. Вона вирішила, що це була ідея невістки, тому одразу була неприязно до неї налаштована.
Перше знайомство Наталки зі свекрухою було раптовим і незапланованим. Мама без попередження приїхала до нас в гості. У цей момент дружина саме поралася на кухні. Вона була вдягнена у моїй сорочці, яка доходила їй до колін.
Свекруха розкритикувала зовнішній вигляд невістки, мовляв, хто ж так вульгарно вдягається? Варто сказати, що ми жили в гуртожитку, тому хто-небудь міг побачити мою дружину в такому вбранні.
Після цього мати протягом року не переставала твердити мені, що Наталка – непорядна жінка. Зрештою вона добилася свого і ми розлучилися.
Проте моя друга обраниця також не змогла задовольнити усіх вимог матері. Основною претензією було те, що у Вікторії є дитина від попереднього шлюбу, а це зайвий тягар на мої плечі. Хоча сама жінка була хорошою господинею, цікавою співрозмовницею і вірним партнером. Мені хотілося вірити, що вона зі свекрухою все ж зможе порозумітися, але дива не сталося.
Якось моя теща сильно захворіла, тому Вікторії довелося поїхати до неї на місяць. Після повернення не пройшло багато часу. як дружина повідомила чудову новину: я скоро стану батьком. Через дев’ять місяців у нас народилися близнюки.
Однак бабуся не раділа появі онуків, адже вона була впевнена в тому, що вони їй не рідні. Мама постійно намагалася переконати мене, що Вікторія нагуляла дітей на стороні, а тепер користується мною.
Одного дня дружині набридло слухати докори свекрухи, тому вона просто прогнала її з дому. У той час я був на роботі, тому не бачив цього на власні очі. Та зі слів матері зрозумів, що у цій ситуації винна Вікторія.
З цього моменту між нами почалися постійні сварки, скандали й непорозуміння. Так тривало три роки, поки ми не подали документи на розлучення. Мама раділа цій новині і запропонувала все ж зробити тест ДНК, аби підтвердити свою теорію.
Ми потай відвезли близнюків в лікарню, щоб здати потрібні аналізи. Результат прийшов через кілька днів. З ймовірністю у 99,9% я був батьком дітей.
– А чому результат не 100%? – запитав я.
– Ми ніколи не даємо таких гарантій. Хіба вам цього недостатньо, щоб повірити у своє батьківство? – здивувався лікар.
– Недостатньо! – втрутилася мама. – Ми знаємо, що вас підкупили!
Лікар лише мовчки вийшов з кабінету, грюкнувши дверима.
Після пережитого з Вікторією ми більше не змогли знайти спільну мову, тому все ж розлучилися.
Зараз я одружився втретє, але цього разу моїй мамі категорично заборонено заходити у мій дім.
Чоловіки, не забувайте, що ви маєте свою голову на плечах!
А як ви вважаєте, чи матір має право втручатися в особисте життя сина? І чи повинен дорослий чоловік слухати настанови своєї матері?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!