В суботу ми з чоловіком були святкуванні день народження моєї сестри, з ресторану прийшли майже на світанок. Дзвінок о 7 годині ранку – найменше, що ми хотіли в неділю Це була свекруха, яка вирішила, що всі ми повинні їхати на дачу на шашлики. Я тактовно пояснила, що ми хочемо відпочити у вихідний, виспатися, але цій жінці нічого не доведеш, аргумент один – м’ясо вже замариноване, треба смажити. Я почала будити чоловіка, той щось злісно бурчав на свою матір, але не сперечався, знав, що вона все одно не відчепиться.
На дачу свекруха зібрала всю сімю: свекра, двох синів з невістками. Я з Андрієм разом вже три роки, до того ж перший рік після весілля ми жили з батьками чоловіка, тому я Ніну Андріївну знаю дуже добре. Вона – справжній маніпулятор, неодноразово виставляла мене в поганому світлі, однак ми переїхали, і я вирішила не згадувати минуле. Але от Бодя з Олею одружився лише три місяці тому, тому дівчина не знає, на які фокуси здатна свекруха. Ніна Андріївна дуже скупа, ще під час спільного проживання вимагала, щоб ми з чоловіком віддавали їй свою зарплату, а вона знає, як краще нею розпоряджатися. Тоді навіть свекор ставав на наш захист і натякав, щоб ми пошвидше переїжджали, бо спокою не буде.
Загалом того ранку зібралися, заїхали за Богданом з Олею, а потім поїхали за місто. Свекор та свекруха вже були на дачі, на нас чекали. Не встигли ми занести в дім сумки ще з продуктами, як Ніна Андріївна з порога завелася: “Хлопчики, ми вас так довго чекали, що вирішили тут сітку на паркані перетягнути. А ну батькові допоможіть. Дівчатка, ви теж не стійте, ходіть зі мною, за той час картоплю посадимо, швидше справимося і будемо смажити м’ясо. Пройшло дві години, в чоловіка голова розколюється після вчорашнього, він розлючений запитує: “Мама, а де шашлик? Ми ж не снідали ще! »
Свекруха сказала, що з невісточками ще треба грядки прополоти, а хлопцям – антену встановити. Це ніби то на пів години роботи. Насправді все дуже затягнулося, під час роботи ми перекусили булочками, що й самі привезли, а коли почало сутеніти, я вже зморилася і пішла в авто. Свекруха тоді побігла за мною: «Треба старшим людям допомагати, а не лише смачненьке їсти. Яка ж ти лінива, не розумію, чому мій син на тебе одружився. Запам’ятай золоте правило: хто не працює, той не їсть». На мій захист став чоловік, сказав, що у вихідний день хоче відпочити, а ми тут від ранку до сутінках спину гнемо. І взагалі – він теж хоче додому.
Свекруха розізлилася й наказала свекру розпалити багаття. Ніна Андріївна винесла з хати пакет, а в ньому не м’ясо, а сосиски – по дві на кожного! Мені стало кумедно, а чоловік справді озвірів. Навіщо матір обманює дітей, можна ж нормально попросити про допомогу, а не як звірів заманювати. Правда, свекруха докорів сина не зрозуміла. Того ж вечора зателефонувала й висловила ще свої претензії, що ми всі ледарі та ще й балувані, сосиски нам не підійшли.
Пройшов тиждень, наступних вихідних зателефонувала Ніна Андріївна й почала просити вибачення. Каже, поїдьмо на дачу, цього разу точно м’ясо буде і робити нічого не треба, просто посидимо в родинному колі. Одночасно приходить повідомлення від свекрах: «Вона обманює, і м’яса ніякого не купила. Потрібно дах перекрити, можете не приїжджати. Я вже найняв робітників, а вона просто скаженіє – не хоче їм платити».
Ми просто вимкнули телефон і лягли спати. Чому у свекрухи така вдача?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!