Знаєте, я тепер дотримуюся правила – краще заплатити чужим людям, аніж безкоштовно жити у своїх родичів!
Минулого липня ми з чоловіком та дітками поїхали в Одесу. Адже обіцяли зводити на відпочинок, якщо вони закінчать навчання без жодної 9 у табелі. Та і чесно, ми самі з чоловіком давно хтіла взяти на роботі вихідні. Бо постійно “дім-офіс-дім-офіс”. Хотіли якогось перезавантаження, так сказати.
Моя двоюрідна сестра Олеся живе у Крижанівці, то одразу біля моря. Має з чоловіком великий будинок на два поверхи та ще один – здає в оренду. Щоразу, як ми бачилися на свята, то вона запрошувала до себе у гості. Тому я взяла відпустку на 2 тижні, зібрала речі, купила квитки та зателефонувала сестрі.
– Ну нарешті ви прийдете! Бо ти постійно кажеш, що зайнята роботою. Добре, я вас зустріну з чоловіком! – радісно говорила у слухавку Олеся.
Майже всю дорогу у потязі (а це з Житомира аж до Одеси) розповідала за море, яка там водичка гарна, що можна побачити дельфінів, медуз. У дітей аж очі палали від цікавості
Олеся нас зустріла з теплими обіймами, вони завезли нас з чоловіком додому. Накрили такий стіл, що вже ніжки прогиналися. Наші діти потоваришували, бо в Олесі були два сини-близнюки схожого віку, як мої. Вони весь час гралися на вулиці, нам не заважали.
– Ой, вже 8 вечора, так ми засиділися! – зойкнула Олеся.
– Так, але все дуже смачно.
– А вас куди відвезти? Адресу знаєш? Я поки таксі виклику.
– Тобто таксі?
– Ну до готелю чи квартири.
– Олесю, ми б хтіли у тебе залишитися. Я ж тобі казала, коли була у потязі.
Сестра вмить насупилася, телефон убік відклала.
– А наскільки?
– Ну два тижні.
– Е, це забагато! У мене через 3 дні будуть заселятися клієнти у будиночок! Чому ти не попередила?
– А я хіба твої думки читаю? Ти ж мене раніше кликала, казала, що я можу в тебе безкоштовно заночувати. А тут проганяєш!
– Знаєш, ти можеш ці 3 дні у нас побути. Але я не маю елементарно місця, куди тебе, чоловіка та дітей заселити. Хіба можете у сусідів переночувати.
Але такого атракціону “щедрості” я від сестри не очікувала. Ми бачимося на Великдень та Різдво тільки, то могла вже нормально нас прийняти у гості. Ми навіть не залишилися ночувати у неї, поїхали у готель. Замість відпочинку ми ледь не щодня шукали нові номери, бо попали на сезон, де не було вільних місць.
Звісно, ми не могли ні позасмагати нормально, ні покупатися у морі. Не враховували у бюджеті такі втрати, як готель, хостел чи квартира. А вони тоді дуже дорогі були. Я обіцяла привезти співробітникам сувеніри, але довелося збрехати що забула. Ну не зізнаюся, що рідна сестра витурила мене за двері. Ну навіщо мені такий відпочинок на морі?
Тепер я до Олесі навіть на день народження не телефоную. Адже я взагалі не розумію, як можна було з нами ось так вчинити? Ми приїхали у гості, зателефонували їй з потягу – а вона заявляє, що вже заселила чужих людей. Тобто, виходить, що сестрі головне з когось грошенят побільше збити. А чи то рідня, чи то чужі – байдуже.
Тільки Олеся себе винною не відчуває. Каже, що я без попередження приїхала і що в неї давно цей будинок був заброньований. Ось вам і приклад “справжньої родини”. От я впевнена, що якби ми дали Олесі гроші – вона б нас точно заселила!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
Коментарі
-
Після смс-ки: “Любий, відрядження скасували. Скоро буду вдома!”, Оля заплакала, як дитина
У карʼєрі Олі все було чудово. У свої лиш 30 років вона вже купила соб... -
Коли не прийду, у мами завжди порожній холодильник. – Ну і апетит у вас, – ...
Не можу сказати, що у мене з братом хороші стосунки. Може, через те, щ... -
– Ти думала, що сюди на курорт приїхала? Е ні, мітлу в руки і до ...
- Ну що вам у тому Львові робити? Не місто, а якийсь мурашник. У дітей... -
– Не ваше собаче діло де Антоніна Петрівна! Ви їй хто взагалі, щоб таке в ...
Я виросла у маленькому будиночку в маленькому тихому місті, що більше... -
– Одружився?! А чого благословення не просив? – Ми не вінчані. – Сину, то ж ...
Я завжди була міською панянкою, навіть не думала, що колись проміняю м... -
– Мамо, якщо не приїдеш, то хоч тих 10 тисяч євро вишли! Машина сама себе ...
У мене була традиція приїжджати додому кожного року на Різдво. І дочки... -
– Мамо, ти коли назад збираєшся? – Ніколи. – Як це так? А жити де ...
Команда "Пошепки" натрапила на відверту історію від читачки, яка ще ра... -
Петро приїхав додому, тихенько зайшов у спальню – а там на ліжку спить чужа жінка!
Петро жив по сусідстві з Мариною. Зналися ще з дитинства, бо разом гул... -
Мій польський коханець хоче познайомитися з дітками та онуками. Ну і як я його маю ...
Я зараз опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку - родина, а... -
– Михайлику, тільки не хвилюйся! Малюки здорові. – Що тоді? Не кажи, що ти мені ...
Я з нетерпінням чекала своєї вагітності, і от я з легким переживанням... -
За 16 років в Італії мене ніхто не чіпав. Але коли тітка почула, що я ...
Мене звати Олеся, мені минув 64 рік. Склалось так, що моя найрідніша л... -
Молодий хлопець порпався у смітнику в пошуках їжі. Раптом біля нього зупинилася велика автівка та ...
Хлопець сидів на лавочці в парку. Деякі перехожі кидали йому в паперов... -
Хто ж знав, що батьки так довго брехатимуть мені
Коли мені виповнилось 17 років батьки ощасливили мене новиною: - Ми ку... -
– Зловтішаєтеся?! Чули, що ваш синочок вчудив? – Тихо ти! Хочеш вигнати Богдана і його ...
Вчинок свекрухи, який вартий поваги. Ніколи не очікувала такого від св... -
– Ви б так не раділи! Знайшлися власники вашої землі! Я написала їм листа, тож ...
Женя та Ніна давно мріяли переїхати у село, свій будинок збудувати і...