Не всі стосунки корисні для обох партнерів.
Часто трапляється так, що одна людина віддає всі свої сили для того, щоб оточити коханням та турботою іншого, а другий партнер цим просто користується. Є такі люди – егоїсти, які просто не вміють віддавати хоча б щось.
Не кохання змушує цих людей вступати в стосунки, а власний егоїзм, адже так вони хочуть заповнювати порожнечу, яка присутня в їхньому житті. Цей егоїзм приносить насолоду одному партнеру, і в життя іншого – хаос та болючі шрами. Головне – вміти одразу розпізнати такі стосунки і вчасно поставити крапку, адже далі буде лише гірше. 
Егоїстичні люди часто поводяться, як примхливі невиховані діти, які постійно чогось потребують від батьків, тільки замість батьків у них тепер “партнер”, який повинен виконувати усі забаганки. Для них стосунки – це не взаємоповага, взаємодопомога, а засіб задоволення власних потреб.
Це люди, які вміють лише брати та вічно шукають тих, хто дасть їм все, що потрібно. Вічні жадібні діти, які не розуміють або не бажають зрозуміти мову рівноцінного обміну, обміну, без якого не може бути справжнього кохання.
Абрахам Маслоу завжди стверджував, що не завжди поведінка людини, яка здається егоїстичною, є такою насправді. Іноді люди вкладають багато часу в себе, в свій саморозвиток через те, що любить себе.
В суспільстві ходить хибне твердження про те, що егоїсти – це самозакохані люди. Навпаки, психологи стверджують, що егоїсти не люблять себе, навіть ненавидять свою особистість, і вступаючи в стосунки з іншою людиною, намагається компенсувати брак цих почуттів. Вони купаються в коханні іншої людини, щоб заповнити пустоту, але нічого не можуть дати навзамін.
«Егоїзм – це не жити так, як вам хочеться, це змушувати інших жити так, як вам хочеться», – Оскар Вайльд.
Егоїстичні люди намагаються отримати від оточення те, чого у них немає. І тільки. Вони не можуть нічого запропонувати іншим – просто тому, що їм нема чого запропонувати. Їм бракує позитивної самооцінки та впевненості в собі. Через це егоїсти дивляться на романтичні стосунки, як на ведмежий капкан, в який можна «зловити» когось, позбавленого їхніх недоліків, і здатного послужити відданим «донором» любові.
Насправді такі стосунки є токсичними для двох партнерів, адже доводить лише одне: перед тим як покохати когось, слід полюбити себе. Якась частка егоїзму властива кожному з нас – просто потрібно висловлювати його здоровим способом.
Чи згідні ви з цією думкою?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!