Гадала, що кращої господині, аніж я, не існує. Але тоді Павло привів додому молоду дівчину. І я зрозуміла, що після того життя кардинально змінилося..

Не раз я бачила тут історії, як свекрухи скаржаться на своїх молодих невісток. Але хочу нарешті додати позитиву в ці негативні розповіді. 

Я не раз казала сватам, що дуже вдячна за Миросю. У мене не невістка, а просто ангел! І зараз ви всі зрозумієте. 

Син одружився ще 10 років тому. Я сама бачила, як він літає десь у небесах, постійно посміхається. От навіть вечеряє, але все одно щось про своє думає. Ну і то було ясно, як день – закохався по вуха. 

Мирося на першому знайомстві мені дуже сподобалася. Така світла людина, від неї віяло теплом та спокоєм. Посміхалася, красиво виглядала. На вечерю приготувала смачні голубці та борщик. Повірте, навіть я такої смакоти ще не куштувала. Батьки у неї хороші люди, не пихаті. Адже ми з сином звичайна біднота, за душею майже нічого не мали. А от батьки Миросі багачі, мають великий пай, на них майже всі сусіди працювали у селі. 

Однак, дівчина після весілля не погидувала переїхати до нас у двокімнатну хату. Щодня допомагала мені у господарці. То корівку подоїть, свиням насипле, у курнику яйця поскладає, на полі сіно підгорне. Бо, знаєте, як то буває – коли дівка з багатої родини гидує навіть до стайні зайти? А Мирося була геть не така, не боялася важкої роботи. 

Ми разом пройшли важкі випробовування від Бога. І грошей не мали навіть на те, аби продукти на зиму купити. Син Павло їхав закордон, а Мирося його все чекала і чекала. Потім ще довго хату розбудовували. А найгірше лихо було, коли Мирося ніяк не могла завагітніти, бо в мого сина виявилися якісь проблеми. Деякі сусіди мене лякали, що от Мирося кине Павла, знайде собі іншого чоловіка. 

Пошепки

Тільки їх “пророцтва” не здійснилися. Через роки Мирося нарешті змогла народити сина Богдана. Я аж плакала від щастя та дякувала Богові, що послав їм малюка. 

Зараз я не уявляю свого життя без Миросі. Це людина, яка принесла у наше життя радість, щастя та душевний спокій. Для мене це вже не невістка, а рідна донечка. Я вже життя не уявляю без неї, чесно. Щоранку та щовечора дякую Богові за невістку. 

І я при кожній зустрічі зі сватами кажу, що вони виховали дуже чудову доньку. Вклали у неї всі ті родинні цінності, які повинна мати справжня жінка. 

Бажаю всім писати тільки хороше та позитивне про своїх невісток! 

Вам сподобалася ця історія? Які емоції вона у вас викликала? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector