Всі знають Ганну Іллівну. Вона героїня нашого міста. Коли я була дитиною, вона в школу приходила й про війну розповідала. Адже під час другої світової рятувала життя, була медсестрою на фронті. Згодом ще й в лікарні працювала все життя, вийшла заміж і народила чотирьох дітей. Одного сина не стало ще десять років тому.
Ми завжди шанували цю бабусю, адже їй вдалося до глибокої старості зберегти ясний розум. Лише після того, як ця легендарна жінка перехворіла на коронавірус, вона перестала бути активною. Вже й на вулицю майже не виходить. Час від часу до неї навідується соцпрацівник. Діти ж і онуки, яких безліч, ніколи не приїжджають.
Тож того дня я підійшла до квіткового магазину і попросила:
– А підберіть мені гарний великий букет хризантем!
– А для кого це? Для молодої дівчини чи старшої жінки?
– Для надзвичайно поважної людини. Їй сьогодні 95 років. Це наша Галина Іллівна.
З яскравими червоними хризантемами я пішла до старенької. Вирішила йти на вечір, адже знала, що вдень в неї, мабуть, надто багато гостей.
Коли я увійшла до квартири здивувалось – було дуже тихо.
“Невже гості розійшлися?” – думала я.
В кімнаті я побачила бабусю, яка із сумом дивилася у вікно. На столі лежав яблучний пиріг, цілий, навіть шматочок не відрізали, а ще відкрита коробка цукерок.
– А де ж ваші гості? – все ж спитала я.
Тут з очей старенької покотилися сльози.
– Не прийшов ніхто. Зовсім. Мабуть, забули.
Я обійняла її й сказала:
– Нічого, мені більше пирога дістанеться. А подивіться які квіти гарні.
Ганна Іллівна раділа, наче дівчинка. Притуляла до себе той букет. Я сиділа з нею увесь вечір, ми багато говорили. Яка ж вона цікава людина! В голові не вкладається, що рідні не приїхали її привітати.
Я пишу це для того, аби всі розуміли – стареньких не можна забувати. Особливо зараз, коли їм знову доводиться переживати війну. Провідуйте їх хоча б час від часу, перевіряйте, чи здорові вони, чи мають, що їсти, просто поспілкуйтесь. Це важливо!
А ви знаєте таких стареньких людей? Провідуєте їх?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!