Горе-сусіди не хотіли поступитися полицею у потязі. Однак, вже на наступній станції вони втікали геть від мене!

Я працюю в одній фінансовій компанії та часто їжджу по Україні. Зазвичай, про конференції чи зустрічі знаю ще за тиждень, аби встигнути бодай купити квитки. 

Однак, цього разу вийшли форс-мажорні обставини. І я мала за декілька годин вже виїжджати з Рівного аж до Чернівців. Самі розумієте, що відстань досить велика, приблизно їхати 6 годин. За кермом я не витримаю стільки часу. 

Зі всіх квитків “Укрзалізниці” залишилися місця тільки з верхніми полицями. Швидко зібрала сумку, коханий провів мене на вокзал. Ще встигла забігти у магазин та купити перекус у дорогу.

У моєму купе вже сиділи два юнаки. Розклали речі, чипси, відкрили пиво, голосно сміялися. 

– Доброго дня, я ваша сусідка, – намагаюся якось налагодити спілкування з молодиками. 

– Здрастє, – відповідають зверхньо. 

На щастя, у місті ще була мережа і я мала Інтернет. Почитала новини, послухала музику в навушниках та глянула деякі відео. Але вже через 2 години мій живіт співав серенаду про голод. 

Правда, не дуже зручно їсти на верхній полиці. Тут тісно, все трясеться, ще й мої речі на купі. 

– Я перепрошую, а можна мені за столом поїсти? Я багато місця не займу, в мене тільки один салат і сендвіч.

– Нє. Вопше то, ми зараз будемо лягати спати. Ви нам будете заважати. Маєте свою полицю.

Пошепки

– Та, треба заздалегідь квитки нормальні вибирати, аби столик був. 

Мені стало трішки ніяково. Ну я ж ввічливо попросила про послугу, а не виганяла їх чи нахабно всідалася. 

Витягую свій салат з помідорами, сендвіч з сиром та рибкою. Все в олії таке соковите, аж на коліна капає. Аж раптом потяг неочікувано загальмував на зупинці. Якась поломка чи перешкода. 

І от мої гостинці звалилися на голову сусідам знизу. Мені так стало смішно, ледь стримувалася, аби не розреготатися. Ось це так помста! 

Жир від риби розтікся по їх футболках, волоссю, капало на джинси та постіль. На щастя, ті молодики вже через 20 хвилин вийшли з потягу і я зуміла спокійно поїсти.

Тому, шановні пасажири Укрзалізниці, будьте ввічливими та чуйними до своїх сусідів!

Вам сподобалася така розповідь? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector