Гормони взяли верх і я провела ніч з іншим чоловіком. Це був хлопець на 15 років молодший, інколи нам лагодив ноутбук. Як все сталося, практично не пам’ятаю смутно і такого темпераменту від себе не очікувала

Мені 55, чоловікові 60 років, однак маємо значно молодший вигляд. У нас троє дорослих дітей. Старші доньки заміжні, є діти. Молодший син – 20 років, студент. Цього року ми вже святкували 35 років подружнього життя. На майбутнє планів ніяких не будувала, розуміла, що зараз мені треба ростити онуків. Крім того, останні роки сильно додала у вазі, дотягла до 100 кг.

Чоловік усе життя дивився на мене закоханими очима. Але в ліжку все було не дуже. Чоловік пасивний і не винахідливий, і шалено боїться зробити мені неприємно або боляче. Спочатку були скандали, потім я навіть ходила до сексолога, але лікар сказав, що повинні прийти обидва. Чоловік відмовився навідріз. У моєму оточенні моїх знайомих і подруги жили всі, бо я, тому вмовила себе, що зможу прожити так все життя, в іншому до чоловіка претензій не було.

Я змирилася і поводилася так, як і повинна поводитися вірна і зразкова дружина. Одного дня між нами з чоловіком розгорілася суперечка і я заявила, що хочу розлучення... Реакція сина мене вразила. Він запитав, якщо я розлучуся, чи я буду жити окремо. Я відповіла, що, звичайно ж, так.

Син сказав: «якщо ти, мама, кого-небудь заведеш, я тебе не буду поважати, а може, і приходити не буду». Розуміла, що якщо піду з сім’ї, то втрачу сина, донькам про свої наміри навіть не розповідала. Потім у чоловіка став скакати тиск, він приймав ліки, про інтим взагалі можна було забути. У мене теж почалася гормональна перебудова, і я схудла на 25 кілограмів за 2 місяці.

Я оновила гардероб, змінила зачіску, всі були в захваті від мого перевтілення. Тоді гормони взяли верх і я провела ніч з іншим чоловіком. Це був хлопець на 15 років молодший, інколи нам лагодив ноутбук. Як все сталося, практично не пам’ятаю смутно і такого темпераменту від себе не очікувала. Коли прийшла в адекватний стан, поки він був у ванній, я одяглася, схопила ключі, шубу, ледве впоралася із замком і бігом на вулицю. Мене всю трясло. Лише на шостому десятку зрозуміла, що я згаяла свою молодість, заради принципів моралі. Треба було раніше спробувати й піти від чоловіка.

Після цієї події у мене замість затишшя, гормони поперли, відновився цикл. Лікарі дивувалися і посадили мене на антидепресанти й гормональні препарати. У мене просто зносить дах. Чоловік дивувався змінами, але нічого не підозрював. Діти сміялися і кажуть, що я пізно спохопилася за собою стежити, подруги стверджують, що через декілька років гормони стихнуть і все пройде. Загалом чоловіком згодом про все дізнався і сказав, що подає на розлучення. 

Ми просто не розмовляли, я переосмислювала все і розуміла, що не хочу цього. Хотіла помиритися. Одного вечора підійшла, обійняла, однак він відкинув мене, сказав, що не бачить зі мною майбутнього. 

Я готова забути всі образи, поміняти спосіб життя, переїхати, наприклад, нарешті, просто пожити спокійно з ним. Але раптом у мене майнула зовсім інша думка: «треба змиритися і відпустити людину, він три місяці аналізував нашу ситуацію і, напевно, не на порожньому місці прийшов до висновку, що краще розійтися. Нехай буде так, як він хоче».

Пошепки

Святкували день народження доньки, в кінці вечора, коли всі розійшлися, чоловік оголосив про розлучення. Діти шоковані, донька намагалася з ним поговорити. В результаті все-таки він подав прохання про розлучення в суд. Зараз живемо як сусіди й взагалі не розмовляємо.

На тому тижні наша фірмочка накрилася і я тепер безробітна передпенсіонерка. Я сиджу вдома – зараз мені поспішати нікуди – і думаю, що робити далі. Перебираю старі фото.

Ось з весілля, де я така весела, сміюся, задоволена. Чоловік теж щасливий. Ось з відзначення 5 років спільного життя. Ми з задоволенням спілкуємося, цілуємося під крики «гірко».

10 років шлюбу. Ми ще веселі, обіймаємось, у нас вже двоє дітей. Чоловік світиться і захоплено дивиться на мене. 15 років – я дивлюся в сторону, він на мене, але частіше все ж один на одного.

20 років шлюбу – ми дивимося часто в різні боки, інтересу одне до одного все менше. «Срібне» весілля – більша частина фото, де я відвертаюсь, а він то до мене, то від мене.

35 років спільного життя – вперше я звертаю увагу, що на всіх без винятку фотографіях я від нього відвертаюсь з виразом невдоволення.

Яка трансформація відносин відбулася у нас за час спільного життя, на фото це очевидно.

Так, пригадую, що в сімейному житті часто були ситуації, коли потрібно було щось змінювати, робити більше один до одного, але ми ігнорували ці знаки. Щось в житті ми пропустили, не зрозуміли за цим побутом. Ми з чоловіком розмовляли на різних мовах (якщо взагалі розмовляли), один одного не чули й не розуміли. Діти виросли, і виявилося, що ми чужі люди?

Я втомилася вести бесіди, вибачатися за свою нестриманість, за бажання розлучення, не знайшла потрібних слів, не переконала його. Але іноді я думаю, коли люди вже вирішили розлучитися і ніщо їх не пов’язує і примирення виглядає якось нещиро. Можливо, треба змиритися з самотньою старістю. Чи стикалися ви зі схожими ситуаціями?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector