Усі ми звикли, що в сучасному світі люди виставляють життя на загальний розсуд. Кожен вважає за потрібне сфотографувати свій сніданок, продемонструвати спідню білизну чи вечірній наряд.
Як же мені набридло, що всі створюють ідеальну, але таку фальшиву картинку, вдають, наче реального світу зовсім не існує.
Тепер я обожнюю людей, котрі не вважають за потрібне усім розповісти, що відвідали тренажерний зал чи просто зробили зарядку. Які не вдягають навмисне костюм, аби зробити привабливе фото перед дзеркалом.
Щиро поважаю тих, хто не хизується кожною покупкою, не вихваляється дорогими брендами й не принижує цим тих, хто не може собі дозволити цю розкіш.
Захоплююсь тими, кому байдуже на зовнішній вигляд, хто здатен вийти з дому без макіяжу і зачіски.
Мені подобаються люди, які слідкують за своїм харчуванням, але не роблять з цього спектаклю. І не вказують іншим, що ті роблять не так.
Я захоплююсь батьками, які не стверджують, що лишень вони все роблять правильно. Ще й за всілякої нагоди демонструють свою дитину, вихваляють її стверджуючи, що вона відмінна від інших.
Мене вражають ті, хто навчився жити заради власного задоволення, а не для того, аби вразити інших. Хто подорожує для себе і не переймається тим, щоб чимшвидше виставити фото в соцмережах.
У мене викликають повагу люди, які закривають акаунти й не переймаються думкою соціуму, вони оберігають свій світ, особисте від оточення, їм не потрібне схвалення світу.
Водночас мене лякає залежність людей від соціальних мереж. Те, що реальний світ витісняється награними картинками. З жахом уявляю, що буде далі.
А як ви ставитесь до сучасного віртуального світу? Як гадаєте, до чого це призведе?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!