Можете вважати мене поганою господинею, писати гнівні коментарі та осуджувати. Але у глибині душі ви точно будете згідні з моєю думкою хоча б на 1%.
Мені нещодавно виповнилося 50 років. І знаєте, яке побажання я загадала, коли задмухувала свічки? Ніколи та ні за яких обставин не приймати гостей. Навіть на дачі.
Вже відчуваю, як хтось написав “лагідне” слівце про мене. Ні, я готую чудово, чоловік завжди хвалить мої страви. Ні, ми не живемо у якомусь старому будинку, цього року зробили капітальний ремонт.
Ось мої вагомі аргументи на ваше запитання “чому”:
1. Я не Попелюшка. Адже згадую, коли моя мама завжди бігала по квартирі, як прокажена, з салатами та шампанським для гостей. А її подруги просто сиділи на дивані та голосно реготіли. Ще гортали модні журнали та пліткували. Я ніколи за ними не підслуховувала, бо мені банально було не цікаво. Ще моя мама готувала для них різні закуски і десерти. Думаю, про гору брудного посуду не варто заїкатися, хоча я вже про це написала.
Тому зараз я не запрошую до себе подруг у гості. Знайшла чудову альтернативу – зустрічі у кафе, спа салонах, шопінг. Це комфортніше та економніше для мого гаманця. А ще я не почуваюся прислугою.
2. А ще помітила одну цікаву деталь – настрій гостей. Раз до мене прийшла подруга, про щось сердито розповідала. Так ми посиділи у мене годину на кухні та вона пішла геть. Але гнітюча атмосфера залишилася вдома. Тоді ми з чоловіком ще й дуже посварилися та не розмовляли до вечора.
Я приходжу у гості тільки з позитивним настроєм, адже вірю в наше енергетичне поле. Хочу дарувати господині тільки тепло та радість, а не створювати дискомфорт. Тому всі проблеми та незгоди залишаю або вдома або на роботі чи взагалі забуваю про них!
3. Але найбільше я ненавиджу, коли у гості приїжджають родичі з інших областей та залишаються на ночівлю. Вони розкладають свої речі по всій квартирі, привозять купу дорожніх сумок. Є ще деякі екземпляри, які думають, що господиня повинна їх обслужити. Мало того, що я віддала їм свою спальню, то мене зранку розбудили зі словами “ей, господине, ану накрий на стіл, бо ми голодні”. Я від такого нахабства втратила дар мови.
Звісно, що родичі з малюками – то окрема тема. Минулого місяця до мене приїжджала сестра з дітками. Малюки розбили мені дзеркало у шафі. І знаєте, що сестра на це сказала? Ну вони ж діти. Ох, я ледь стримувалася, щоб не викинути їх речі у вікно. От скажіть, для чого люди вигадали готелі чи хостели? Ну на крайній випадок можна орендувати подобово квартиру.
Зараз для мене гостина вдома – це просто окреме коло пекла, а не задоволення. Ти крутишся, як вуж на сковорідці, намагаєшся всім догодити. Якась показуха, чесне слово. То виходить, що справжня господиня повинна забути про себе та дбати тільки про комфорт гостей, які навіть не запропонують допомогу на кухні? Дякую, не треба!
А вам знайомі такі правила?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!