Ще близько 12 років тому я отримала у спадок від бабусі двокімнатну квартиру у спальному районі. Тоді мені було лише двадцять років, я навчалася і проживала з батьками, поки вони завершували ремонт у моїй оселі. Грошей у нас було не багато, тому ремонт затягнувся. Переїхала я у свою квартиру в 26 років й не одна, а з хлопцем. Ми тоді зустрічалися з ним вже два роки й планували одружитися.
Згодом я зрозуміла, що мій “коханий” зі мною лише з корисливих інтересів, й на весілля готовий лише за однієї умови – якщо я пропишу його у своєму житлі. Я настільки кохала його, що навіть нічого поганого в цьому не бачила, але батьки й подруги привели мене до тями. Коли я йому відмовила, звичайно, він мене покинув.
Це був дуже болісний для мене розрив, і я взагалі думала, що більше ніколи не зможу довіритися чоловікові. Три роки тому я розпочала стосунки з іншим чоловіком. Коли показувала матері його фото, то вона одразу сказала: “Ой, ще один альфонс на твої плечі, вже поклав око на твою квартиру”. Правда, я йому про житло не розповідала, вирішила вберегтися від корисливих чоловіків. Взагалі вірила, що мене має забезпечити чоловік, а квартира – це буде мій тил, про всяк випадок. Тоді він орендував житло, а я розповідала, що проживаю з батьками.
Згодом ми подали заяву до РАЦСу, і я зібрала речі й переїхала в його орендоване житло. Свою квартиру здаю в оренду, а ці гроші кладу на депозит. Так і прожила з чоловіком три роки, а він навіть ні про що не здогадувався. Нещодавно вирішили, що вже готові стати батьками. Правда, зі здоров’ям все не так просто, тож для цього нам потрібен час за словами лікаря.
Але тут, несподівано, чоловікові хтось про це розповів, що у мене є квартира, і я за неї беру гроші. Загалом – я виявилася “нехорошою людиною і зі мною треба розлучитися”! Я чоловікові кажу: «Та ж нічого не змінилося, ми що погано жили? От ти сам що зробив для того, щоб мене забезпечити житлом, і себе зрештою. Можна ж було взяти іпотеку, але ні – краще щомісяця платити чужій людині!»
Чоловік розлючений говорив, що якби ми проживали у моїй квартирі, то б автомобіль придбали й на інше житло почали накопичувати. Зараз він мені взагалі не довіряє через те, що він зароблені гроші клав у спільний бюджет, а я від нього приховувала депозит. Я чоловіка люблю, але так я себе почуваю безпечніше і не хочу нічого змінювати. Наші стосунки значно погіршилися, і все йде до розлучення.
Шкода, що все так вийшло, і невідомо, як ще закінчиться!
Чи потрібно було розповідати чоловікові про свою квартиру?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!