Ще у 2017 році мама купила мені гарну, двокімнатну квартиру у новобудові. Я тоді вийшла заміж та ця квартира була як подарунок. Ремонт я вже робила з чоловіком сама.
Моя мама сама заробітчанка, довго працювала у Європі. Тому вона мала деякі заощадження. Тим паче, зарплата у Німеччині та зарплата в Україні дуже відрізнялася, ви ж самі розумієте. Потім ще й молодшому братові також дала гроші, аби він купив собі будинок за містом.
Однак, на початку 2022 року ми розлучилися. Чоловік не хотів брати на себе відповідальність за нашого сина та родину. Йому було цікаво проводити час з друзями у барі. А потім взагалі завів коханку на роботі, зустрічався з молоденькою секретаркою.
А коли почалася війна, то Петро просто втік закордон. Звісно, аліментів не платить, до нашого Сергійка. Про якісь подарунки на свята чи елементарні дзвінки я мовчу. Не знаю, де зараз колишній та що з ним.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Добре, що я мала хоча б нормальну роботу та дах над головою. Мама час від часу передавала мені якісь продукти, гроші, приїздила на свята, привозила подарунки.
Ну але щось цього разу мамі таке стрілило в голову та вона вирішила вже покінчити з заробітками:
– Я там змарнувала найкращі роки свого життя. Хіба заробила багато болячок. Навіть нормально ходити не можу, варикоз мучає.
– Добре. Тим паче, на Батьківщині легше буде. В разі чого – я чи Роман до тебе приїдемо.
Я тоді дійсно щиро зраділа, коли дізналася про мамине повернення. Ну нарешті Сергійко буде бачити рідну бабусю частіше, ніж двічі на рік. І я за мамою сильно сумувала.
Але мама чомусь вирішила, що буде жити зі мною. Привезла всі свої речі та одразу почала командувати:
“Лілю, а що то таке? Ану викинь”, “То не має тут стояти, перестав”, “Дай мені відпочити, сама посуд помий”.
От я біля мами почувалася прислугою, чесно. Вона не давала спати, бо до ночі слухала гучно телевізор чи дивилася серіали. Син “переїхав” до мене у спальню, бо мама захотіла окрему кімнату.
У побуті вона не допомагає, хіба докори чую. То порожній холодильник, то посуд не помитий, то чашки брудні. Хоча у мами був великий апетит і вона їла 4 рази на день великим порціями. А ще кожного вечора набирала повну ванну води та купалася. Комуналка у мене була ого-го яка велика.
Я заробляю не так багато, тільки 16-17 тисяч. І цих грошей нам з сином вистачало. Однак, коли переїхала мама, то гроші швидко закінчувалися. Роботу тут, в місті, вона не хотіла шукати:
– Я наче та рабиня, в Німеччині гарувала. То ти мене знову на роботу женеш? Куди я піду?
– Мамо, але зрозумій, що мені нас всіх важко прокормити.
– І що? То я винна? Все, на вулицю мене проженеш? Шкода матері хліба?
На Різдво у мене скромний бюджет. Добре, що деякі продукти я купила заздалегідь та кинула у морозилку, аби зберігалися. Помалу прибираю у квартирі (бо мама не допомагає), дістаю гарний посуд та скатертини. Позичила красиві фужери у сусідки. У гості ще приїде брат з жінкою та дітками.
Але мама вирішила, що хоче розкішного святкування і без мого відома запросила ще родичів – двох тіток, племінників, похресницю з чоловіком та ще якогось дядька з Харківської області. Ну і цих любих гостей треба нагодувати та десь пригріти.
– Вони поїдуть до брата ночувати. А ти приготуй куті, пампухів побільше зроби. І салати!
– Мамо, постривай. А чому ти зі мною не порадилася? Це ж моя квартира.
– Твоя? Яким місцем вона твоя? Ти на неї заробила? Ти її купила?
У мами така істерика почалася через цю квартиру, син аж сам злякався та почав плакати. Мама ходила по квартирі та нарікала, яка я невдячна донька, що я не маю совісті та серця.
Встигла навіть братові нажалітися. А Роман одразу відхрестився від наших проблем:
– Слухай, сама розбирайся з мамою. До мене теща має приїхати, ще та карга стара.
– Ну що мені робити?
– Я не знаю, це твоя квартира, а не моя. Сама гостей приймай.
Боюся, що це Різдво я просто не переживу. Грошей нема, гості от-от мають приїхати, а мама тільки сидить і телевізор дивиться.
Ну що мені робити з мамою далі? У когось була схожа проблема з рідними?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!