– Хочеш, щоб з мене у селі насміхалися? – бідкався пан Микола, коли дізнався про майбутню невістку

Микола Степанович вийшов на перон. Десь має бути автобусна зупинка, треба інших пасажирів перепитати, яка з них курсує до вулиці Лесі Українки. Він страшенно хвилювався, адже вперше за 10 років приїхав до сина Матвія в гості. А причина була досить серйозною – новосілля та знайомство з майбутньою невісткою. 

– Тату, агов, ми тут! – гукав син та почав махати рукою. Старенький повільно покрокував до Матвія, адже надворі гололід, а він тримав у руках подарунки. 

Поцілувалися, обійнялися та сіли у синову автівку. На передньому сидінні пан Микола помітив оглядну жінку, років 50 на вигляд.  

– Неоніла, – мило привіталася жінка та простягла елегантно свою ручку. А чоловік від подиву міг тільки кивнути головою та видавити з себе “и”…

Всю дорогу додому він мовчав. Син весело розповідав про справи на роботі, ремонт, останні новини зі свого подружнього життя, а пані Неоніла далі посміхалася та інколи хіхікала над його жартами. Пан Микола дуже хвилювався, навіть дістав хустинку, щоб витерти піт. І не через те, що у машині було так спекотно. Невже його син хоче одружитися з такою? Вона йому у матері годиться! Чи це така мода у столиці? І як він про це розповість сусідам у селі…Всі з нього насміхатимуться та плітки розпускатимуть – має сина-альфонса. То ось як йому квартира дісталася…

А будинок дійсно був дуже красивий – просторі кімнати з високою стелею, камін, підігрів підлоги, а ще панорамні вікна. Син бігав від одної кімнати до іншої, захоплено розповідав про гарнітур, шпалери, вартість, дизайн, а пан Микола тільки кивав головою, як та іграшкова собачка у машині. Його не цікавила квартира, а дещо інше – чому саме Неоніла? Невже у столиці нема інших, молодших дівчат? 

Жінка приготувала смачну вечерю, припросила всіх до столу. Правда, чоловікові й шматок у горло не ліз. Матвій про щось мило бесідував з Неонілою, обговорювали весілля. 

– Синку, я хочу з тобою поговорити. Ну, як справжні чоловіки. Чому саме вона?

– Тобто? Я ж тобі розповідав, як ми познайомилися, про наші побачення, як я пропозицію зробив…

– Та я не про це. Невже тобі приємно мати ось таку жінку? Та вона тобі в матері піде! Між вами скільки років різниці? 

І тут Матвій від сміху аж плакати почав. Хапався за живіт й так голосно гиготів, що, здавалося, весь район його чує.

– Тату, ну ти серйозно подумав, що Неоніла – моя наречена? Це мама Ніни. Мою майбутню дружину звати Ніна. То зовсім різні імена, агов.

Дійсно, пан Микола згадував, що час від часу у розмові згадували ім’я Ніна. 

– Просто Ніна сьогодні затрималася на роботі, у неї важлива конференція. Тому пані Неоніла Віталіївна прийшла мені на допомогу. А ти про що подумав? Ех, тату, тобі вже геть нудно в селі на пенсії? Вже через годину повинна прийти Ніна, я вас познайомлю.

Пан Микола спокійно видихнув. Це ж всього-на-всього сваха, а  невісточка скоро має прийти. Здається, що таке знайомство чоловік не забуде ніколи. 

А які у вас траплялися кумедні ситуації? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Коментарі