Я дуже заплутався і не знаю, що робити далі…
З Аллою я знайомий ще зі школи. 5 років ми просиділи за однією партою, потім почали зустрічатись, а там — весілля, діти, кредити… Не скажу, що це було життям нашої мрії, але справлялись ми з усім непогано.
Після сімнадцятої річниці шлюбу я почав помічати дивну поведінку дружини. То вона на пустому місці скандал влаштовує, то вже до мене тулиться, як кіт до батареї… Довго я відганяв від себе найгірші думки, але потім знайшов у дружини телефон, якого раніше не бачив…
Щоб розблокувати, увів дату народження нашої найменшої донечки, далі — усе як в тумані. “Мені з тобою так добре”, “Я не знаю, як йому сказати”, “Боюсь кидати дітей”, “Дякую за ніч”, – оце мене просто шокувало.
Моя дружина, моя Алла, з якою ми пройшли і Крим, і Рим, мені зраджує!
Вирішив не робити з цього вистави, а розібратись у всьому спокійно.
– Так, у мене є інший, — спокійно відповіла Алла. – Він не такий, як ти, а молодий, енергійний. Та і я з ним ніби молодшаю, чесно! Я втомилась від цієї нудної стабільності. Мені хочеться почуватись живою!
Ці слова прозвучали як вирок. Було ясно, що назад нічого вже не повернеш, тож я подав заяву на розлучення і зібрав свої речі. Вже за тиждень на моєму улюбленому дивані футбол дивився молодий та енергійний Денис.
Діти лишились з дружиною, через це розлучення я переживав набагато важче. Навіть рахувати боюсь, скільки разів за цей час напивався. Але немає такого душевного болю, якого б не можна було пережити — уже через рік я почувався добре.
І, звісно, усе знову пішло шкереберть.
Прийшов я дітей провідати, а там Алла сидить у пустій квартирі, плаче. Виявляється, Денис той — звичайний альфонс. Пожив за її рахунок, вкрав трохи грошей та й пішов далі шукати свого щастя.
– Яка я дурепа! Втратила тебе, хоча так любила! І досі люблю! Вибач мені, заради всього святого. Це була така помилка! – плакала Алла і кидалась мені на руки. – Давай почнемо все спочатку?
Тут ми і приїхали. У мене ж вже два місяці як нові стосунки, як я почну все спочатку? Алла каже, що не проти моєї нової дівчини у ролі коханки, а я так не можу!
Двічі в одну річку не ввійдеш — так наче кажуть? От і я не бачу сенсу знову лізти у те ж болото… Хоча дітей мені дуже шкода.
Що б ви робили в цій ситуації?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!