Тоді у мене був звичайний вечір суботи. Як завжди мільйон справ, тому я нічого не встигала зробити. Посуду ціла гора, прання також, а діти ще не миті. Одним словом, біганина ще та! Раптом підбігає до мене молодша донька і простягає телефон:
– Мам, цьоця Іра дзвонить, — сказала вона.
– Ой скажи їй, що я не можу говорити, потім передзвоню.
– Вона каже, це термінове щось.
– Що трапилось? — тоді я вже взяла телефон.
– Кидай все та їдь до мене! Ти мені потрібна!
Почувши голос сестри, я зрозуміла, що треба бігти на допомогу. Те, що я побачила в неї вдома, мене шокувало!
– Що тут відбулось? — запитала я її.
– Я впала, а далі все як тумані…
– Шафа на кухні перевернута, посуд увесь побитий та повно скла. Як так можна було впасти?
– Я просто хотіла повитирати пилюку, але перечепилась і впала, а шафу потягла за собою. Добре, що сама не забилась, а лише по голові дістала.
– Отакої! Що тепер робити? — перелякано запитую я.
– Нічого. Сідай будемо пити вино з тобою. Шукай, що не розбилось.
– Яке вино, Ярино? Взагалі як ти можеш бути такою спокійною? — здивувалась я.
– А чого вже тривожитись? Немає сенсу. Посуду нема, але я не засмучуюсь, куплю собі новий, можливо й кращий. Тому спочатку треба розслабитись, а тоді візьмемось до прибирання, — спокійно відповіла сестра.
Тоді не встигла зробити хатні справи, але змогла насолодитись розмовами з Яриною. З цієї ситуації я взяла собі один життєвий урок, що не варто перейматися тим, що вже сталося, й тим, чого ще не було. А метушня, біганина, зайві нерви та істерика нічим не допоможуть!
А як ви поводите себе, коли все йде не згідно з планами?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!