– Послухайте мене та купіть квартиру поблизу, бо як народиться дитина, я не буду їздити на край світу, щоб допомогти! — говорила нам свекруха.
Тому за весільні гроші взяли житло на виплату, 10 хв пішки від Ірини Володимирівни. Ми подумали, що так буде й справді зручно — мати під боком чиюсь допомогу в разі біди. Мама чоловіка була на сьомому небі від щастя.
За декілька років у нас народився синочок Ромчик. Довго сидіти в декретній відпустці я не могла, оскільки потрібно було заробляти гроші та виплачувати кредит, тому часто з внуком була бабця. Одного разу свекруха мені каже:
– Мені набридло ходити туди-сюди, я переїжджаю жити до вас!
– Як до нас, мамо? У тебе ж своя квартира є, та і ми спеціально обирали, щоб близько було, — відповів чоловік.
– Але я більше часу зараз проводжу у вас вдома, ніж в себе. Що ж мені лише на ночівлю туди бігати?!
Такого ми не очікували, адже купували житло близько, щоб вона допомагала, але не жила з нами. Однак у неї були інші плани.
– Пробачте, мамо, але ми дотримуємось тієї думки, що сім’я має жити окремо від батьків.
– Ах так, тоді добре. Живіть собі, але мене не кличте бавити внука. Обирайте, як вам буде краще, чи з роботи звільнятися, чи з мамою жити.
Ось такий ультиматум поставила свекруха. Ми вирішили, що найматимемо няню для Романа, й ніяких проблем не буде. Але виявилось, що її послуги нам зовсім не по кишені. Дякувати Богу, що я завагітніла вдруге. Я пішла в декрет і повністю себе присвятила синові.
Проте після народження доньки усе наче навалилось. По-перше, з двома дітьми усе потрібно робити вдвічі швидше, а по-друге, на мене чекала робота. Тому довелося Ромчика влаштувати у садочок, а з Соломійкою було складніше. Тоді запропонувала, щоб чоловік зателефонував до своєї мами, перепросив й лагідно попросив поняньчити внучку. Але Ірина Володимирівна вкотре здивувала нас своєю пропозицією.
– Я вам раджу якнайкраще! Продамо свої квартири, а натомість придбаємо одну велику та будемо усі разом жити, — говорила свекруха.
Коли сказали, що не погоджуємось на її пропозицію, вона кинула слухавку й далі довго ображалась на нас. Взагалі ми ще не виплатили кредит на квартиру, а вона вже продавати її зібралась. От як можна про щось домовлятись з цією жінкою?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!