Хочу чесно і відверто розповісти, чому я не можу дивитися на свою свою дружину і її дитину. Просто не виношу!

Не знаю, чи ви мене зрозумієте, але я хочу поділитися з вами, чому просто не можу проживати разом з дружиною і нашою майбутньою дитиною. Я на них просто навіть не хочу дивитися.

В шлюбі ми вже шість років, закохався я у неї з першого погляду, рік прозустрічалися й одружилися. Ми одразу дуже хотіли дітей, однак спершу нам це не вдавалося. Консультувалися в лікарів, проходили дороговартісне лікування, однак нічого не давало результату. Потім лікарі в підсумку поставили мені діагноз – я безплідний.

Звичайно, стосунки між мною дружиною погіршилися. Я був розчарований у всьому, мені здавалося, що перебував у депресії, і тут дружина ще постійно зі своїми докорами. А розв’язка в ситуації така – жінка говорить, що вагітна, і ніби то ця дитина від мене. Вона ходила щаслива, а я одразу висловив їй підозру у зраді, адже чітко знав, що у мене не може бути дітей. Я влаштував скандал і вона під тиском зізналася у всьому.

Коли я був у відряджені, вона зрадила мене з колегою по роботи (причому ще до цього я ловив її на дипломатичному листуванні з ним). Зараз я розумію, що у них був роман, але вона мене запевняє, що все робила заради нашої спільної дитини. Звичайно, в цей же вечір вона зібрала речі і поїхала до батьків, а я наступного дня подав на розлучення. 

Хоча суд дам ще місяць до прийняття остаточно рішення,  я знаю, що ні з нею, ні з її дитиною не хочу мати нічого спільного. Зараз живу і навіть не помічаю, як пролітають дні: вранці робота, потім дім, алкоголь, замкнене коло.

Я не знаю, що мені робити далі. Кохаю свою дружину і не можу повірити у все, що відбувається. Навіщо вона так вчинили ? Мене аж нудить від цього абсурду. Вона все пише, пише мені, що любить мене і подібне ніколи не повториться, що дитинка – це щастя…

Я точно впевнений, що ніколи не зможу прийняти цю дитину.

Як би Ви вчинили на моєму місці?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector