Правду люди кажуть: як перший раз в шлюбі не сподобалось, то нема чого туди вдруге й заглядати.
Але ж я не послухала тієї мудрості. Після першого розлучення надумала собі нову сім’ю робити. Андрій, другий мій чоловік, теж уже був з досвідом. Коли ми познайомились, він жив з Людмилою, першою своєю дружиною. Але ж я жінка розумна: там вильнула, там крутнула… І от Андрій вже мій, а не чийсь там.
Усе в нашому житті було добре: квартира, машина, любов. Не подобалось мені тільки, що він на колишню свою грошей багато витрачає. То на продукти, то на комуналку, то на ще щось. Мені ж казав, що то він так свою провину спокутує. Мовляв, не може отак без нічого матір своєї дитини кинути.
Мене оця показушна шляхетність дуже дратувала, але я мовчала. Аж поки то все не перейшло межу.
Людка жила в селі під Києвом, не бідувала дуже. Але ж завжди із себе робила таку нещасну, що аж згадувати гидко. Теж мені, актриса без Оскара! І казала ж я чоловіку, що дурить його колишня, аби просто гроші витягти. А він одно дорікав, що я зла, жадібна, гроші чужі рахую.
І от якось заявилось прямо до нас додому це чудо в пір’ї.
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– Вибачте, що я так до вас вриваюсь… Хворію я дуже. Лікарі кажуть, лишилось мені мало часу. Треба гроші великі, аби вилікуватися. Андрійку, Марино, на вас тільки й надіюся. У мене ж нікого з рідних немає тут! – чіпляла нам на вуха свою брехню неждана гостя.
Я ж зразу допетрала, що вона всю цю історію вигадала. А от Андрій так у все це повірив, що на другу роботу пішов, машину продав, аби тільки копійку яку ще колишній передати. Мене ж не слухав, коли я просила в Людки хоч довідку якусь з лікарні попросити.
– Думаєш, з таким жартують?! Яка ж ти таки підла! – тільки кричав на мене тоді чоловік.
Словом, працював він, не досипав, не доїдав, аж поки сам не захворів. Сказали, була в нього онкологія. Згорів мій Андрій за кілька місяців. Але ж до останнього гроші тій… Жінці відправляв.
– То що, як спадок ділити будемо? – запитала мене Людка одразу після прощання. – Хоча, що там ділити. Квартира ж моя!
– Ти що, геть здуріла? Ще й тижня не минуло, а ти вже про спадок думаєш?! – не стрималася я. – І чого це ти думаєш, що тобі щось дістанеться?
– А бо в останні дні Андрій дарчу на мене написав. Хотів, аби я квартиру його продала і ліків собі купила. Ліки мені не треба, а от від грошей відмовлятися я не буду!
У той момент я аж прозріла. Виходить, Андрій не тільки своє життя заради колишньої угробив, а ще й мене без копійки залишив. Як далі жити – не знаю. Адвокат каже, що з квартирою все не однозначно, бо в Люди дитина від мого чоловіка є.
Ото тобі й життя: хотіла щастя, а лишилась біля розбитого корита. Може, то і є той самий бумеранг? Чи як там таке називають…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!