Тато покинув маму, коли я була ще зовсім маленькою, відповідно його я зовсім не пам’ятаю. Поки вона працювала та заробляла на кусень хліба, мене виховувала бабусі. У її квартирі ми жили. Проте коли старенької нестало, мама вирішила продати хату та купити дві однокімнатні. Одну квартиру оформила на себе, а іншу на мене.
Коли мені виповнилось 24, я вийшла заміж за Ростислава й тоді постало питання житла. Вирішила не розповідати йому про те, що у мене є власна квартира. Увесь той час мама здавала мою однушку, а гроші капали мені на картку. Придумала я собі, що буду накопичувати ці кошти, а потім коли вийде непогана сума, розповім чоловіку. Хотіла зробити йому сюрприз. Уявляла як він зрадіє, коли дізнається, що я маю і квартиру, і гроші. Однак усе сталося не так, як я собі думала…
Якось за спільною трапезою, моя мама ненароком промовилась. Ростислав як почув про те, що в мене є секрет, та як вскочив на рівні ноги.
– Яка ще квартира? Які гроші? Людмило, і ти увесь той час мені брехала? Тримала секрети? — кричав він.
– Ні, я всього лише хотіла тобі сюрприз зробити. — заспокоювала його я.
– Дякую, тобі вдалося зробити його! Я як дурний винаймав хату, а ти мовчки спостерігала. І як мені тепер тобі довіряти?
– Якщо хочеш продамо цю квартиру і збудуємо будинок.
– Сьогодні я хочу побути сам. — на останок сказав чоловік та пішов з хати.
Вже декілька днів поспіль Ростислав ігнорує мої дзвінки. Я втомилась бігати за ним та благати повернутись. Адже по суті нічого злого йому не зробила. Чи варто продовжувати старатися щось змінити? А можливо залишити все як є? У мене є квартира та гроші, тому без чоловіка не пропаду.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!