Моя невістка Олеся з багатої родини. Її батьки мають великий завод з виготовлення меблів, продають по всій Україні товари. І тесть одразу взяв мого Данила “в долю”, ще й на керівну посаду.
Я щиро раділа, що у мого сина так добре прийняли в родину. Бо, знаєте, буває, що батьки шукають своїй доньці жениха до пари, аби також був з товстим гаманцем. А ми з Данилом жили скромно, мали однокімнатну квартиру в спальному районі міста. Я – звичайна шкільна кухарка, син вчився та ще підробляв кур’єром.
Ось так Олесю та Данила звела доля. Після весілля молодята переїхали до батьків Олесі, у них великий будинок за містом. Там є і сауна, басейн, велика тераса для відпочинку. Свасі, до речі, допомагає господарювати ціла армія хатніх працівниць – кухар, прибиральниця, водій. І коли народився онук Давидик, то ще й найняли няньку.
Я, хоча і маю маленьку зарплату, але старалася відкласти гроші на якісь подаруночки для онука. Гризунці, пеленки, різні іграшки. Щосуботи старалася приїздити у гості, навідувати сина та Давидика.
І от 2 місяці тому трапилася одна дуже неприємна ситуація. Не думала, що за стільки років мого сина гроші змінили у гіршу сторону.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Тоді у свахи було день народження, 55 років. Я купила їй тортик, вазонок та ще набір рушничків на кухню. А що ще дарувати людині, яка має все? І совість не дозволила мені приходити з порожніми руками, це ж невиховано.
Гостей було не багато, тільки я, син, невістка, свати і тітка. Зібралися вдома, суто посиділи за столом. Звісно, пані Марина купила на свято лобстери, омари, якусь дорогу ікру, лосось. Навіть такі фрукти були, що я не знала, як їх правильно їсти.
Тоді відійшла на кухню. І за мною прийшов син. Вигляд у нього був збентежений та дуже розлючений:
– Мамо, що ти за мотлох подарувала? Цими рушниками хіба підтерти одне місце.
– Синку, але ж я не маю так багато грошей…
– І що? Краще б взагалі тоді не приходила.
Сват подарував путівку закордон на тиждень, син та невістка сертифікат у дуже дорогий салон краси. Тітка поставила у конверт гроші. Я ж зробила подарунок від щирого серця, на що мала гроші – на те й витратила.
У мене зарплата невеличка. Сама собі їсти купую, оплачую комуналку. На якісь витрати, типу подарунків чи чогось… Ну взагалі не вистачало грошей, чесно.
Відтоді минуло вже 2 місяці. Я думала, що син забув про цей дивний випадок.
Тиждень тому у мене було свято, день народження. Спеціально взяла на роботі відгул, аби приготуватися до свята. Купила смачну рибку, запекла. Навіть торт не магазинний брала, а сама готувала і перекладала.
З гостей були тільки син, невістка та свати. Домовилися на 6 годину прийти. Але їх довго не було. Ні син, ні Олеся слухавку не підіймали. Аби не сумувати, закликала до столу сусідок.
Тільки о 10 вечора до мене зателефонував син з привітанням. Але воно звучало так нещиро, сухо. Наче він то через силу робить.
– А чому ви не приїхали? Я так готувалася, старалася.
– Ма, справ багато. Дитина плаче, капризує.
– Але..
– І взагалі, моя теща на тебе дуже ображена. Досі той подарунок пригадує. Ми ті рушники викинули наступного дня.
Мені аж до сліз образливо за поведінку сина. Його так гроші в погану сторону змінили, просто не впізнати!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!