Якщо ви думаєте, що свекрух, які люблять і поважають своїх невісток не існує, то дуже помиляєтеся.
У нас з Софійкою одразу склалися чудові стосунки. Вона добра, лагідна і дуже ввічлива дівчинка. Вже з першого знайомства я знала: вона — ідеальна пара для мого Олексія.
Ми й зі сватами гарно порозумілися, до спілки молодій сім’ї квартиру купили. Діти були надзвичайно щасливими, дякували увесь час, обіймали нас.
– Чим ми зможемо вам віддячити? – схлипувала Софійка.
– Хіба онуками! Чим більше — тим краще, — жартував мій чоловік.
Довго чекати нам не довелося. За кілька місяців Олексійко повідомив радісну новину — його дружина вагітна!
Нашому щастю не було меж! Здавалося, вже ніщо не зможе його затьмарити.
Як же ми помилялися.
Коли Софія була на сьомому місяці, мова зайшла про вибір імені для дитини. Ми вже точно знали, що народиться хлопчик.
– Як назвете сина, вже придумали? – спитала сваха.
– Тут і придумувати нічого! Ми назвемо його на честь мого батька, правда ж?
– Що? Ні, ми з тобою цього не обговорювали, — сердито заперечила невістка.
– Я ж тобі розповідав про нашу сімейну традицію, якої ми вже кілька десятиліть дотримуємося.
– А мені що з того? Я хочу назвати свою дитину іншим ім’ям. Я її виношую, я її народжуватиму, а ти хочеш вирішити все замість мене?
Отак і зав’язався наш перший серйозний сімейний конфлікт.
Ми з чоловіком, звісно, що вступилися за Олексія. Хто невістці дав право ламати столітню сімейну традицію?!
Вона не змовчала:
– Ірино Павлівно, дитину Вам народжувати? А виховувати? А годувати?
– Ні. але…
– Ніяких “але”! Це не Ваша справа, тому дуже Вас прошу не втручатися. Ми з Олексієм розберемося самі.
Я мало не розплакалася. Як я могла не розгледіти, що моя невістка така грубіянка?!
Не чекала я від неї такого, ох не чекала.
Софія так вперлася, що поставила сина перед фактом: або вони разом вибирають ім’я дитині, або з пологового будинку вона поїде до своїх батьків.
Ось так мила дівчинка перетворилася на справжню мегеру. Що тепер робити — не знаю.
Мене аж свербить втрутитися в усю цю ситуацію і таки відстояти сімейну традицію, а з іншого боку боюся зруйнувати стосунки з невісткою.
Порадьте, люди добрі.
Команда “Пошепки” радить читачці, яка поділилася з нами цією історією все-таки залишитися осторонь у всій цій історії. Її син вже доросла людина, яка точно вміє і може захистити свої інтереси власними силами. Якщо Ірина буде тиснути на невістку – ризикує втратити довіру в стосунках з Олексієм. Хіба сімейна традиція того варта?
А як вважаєте Ви?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.
Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!