Я ще до весілля отримала квартиру від покійної бабусі. Батьки допомогли зробити ремонт, все так затишно та гарно. До речі, ця двушка знаходилася поруч з моїм університетом, і мені це дуже подобалося. Не треба рано прокидатися, товктися у повній маршрутці, їхати через корки на пари.
А потім до мене переїхав чоловік Дмитро. Ми вже тоді працювали, мали хорошу роботу. Однак, за комунальні послуги, за продукти чи якісь витрати платила тільки я.
– Коханий, треба на інтернет заплатити.
– Ой, а я не маю. Мені наступного тижня кинуть зарплату. А поки ти заплати.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Після роботи я на автоматі йшла в магазин та купувала нам продукти. Апетит у Дмитра був великий, пачка сардельок чи макаронів за раз йшла. До яєшні давав мінімум 3 яйця, пів хліба брав на бутерброди.
Я майже всю зарплату витрачала, не залишалося грошей ні на нову курточку чи зимові чобітки. Навіть на подарунки Діма жалів гроші. Завжди отримувала якусь найдешевшу косметику чи одяг, який мені геть не личив.
Мені навіть якось було соромно за свого чоловіка. От іншим подругам дарують гарні квіти, водять у ресторани чи відпочивають разом закордоном. А ми лиш раз мали спільну відпустку, поїхали на 2 дні в гори. Хіба таким похвалишся перед подругами?
Щоразу, як я запитувала за гроші, то Дмитро всіляко вигадував відмовки. То комусь позичив з друзів, то затримують зарплату, то аванс ще не дали і так по колу.
І знаєте, якби не моя мама, то я б далі носила такі рожеві окуляри. Тиждень тому вона приїхала до міста, мала полікувати зуби. Я запропонувала їй залишитися в нас на квартирі, тим паче, що стоматологія була поруч.
Приготувала нам на вечерю картоплю з курочкою, зробила салатик та ще й борщик зварила. І коли мама підіймалася, то дістала з нашої поштової скриньки платіжки за комуналку
– Ой, дякую, зараз заплачу.
– Тобто заплачу? А твій чоловік що, гроші не дає?
– Мамо, та в Дімки постійно якісь проблеми з зарплатнею.
– І я так бачу, що на продукти чоловік тобі також гроші не дає, хоча жере так, наче ціла армія.
– Я буду чек на двох ділити чи окремо продукти рахувати?
– Ні. Але повністю утримувати чоловіка – то взагалі дурня повна. Ти і продукти купуєш, комуналку оплачуєш, ще й на квартиру його пустила. Він за весь час хоча б чайник купив чи пачку туалетного паперу?
– Ні.
– То чого ти такого паразита вдома тримаєш? Хочеш так до кінця його життя на спині тягти? А житимеш коли?
Я зрозуміла, що моя мама має рацію. Того ж вечора всі речі Дмитра лежали складені у сумці та стояли біля дверей.
Але, як виявилося, мій чоловік витрачав гроші на свою маму. Сам оплачував їй комуналку, привозив продукти та давав гроші на одяг.
Як я про це дізналася? Дмитро після нашого розлучення переїхав до неї жити та розповів про наші сварки:
– Син рятував мене від бідності. А ти його за це прогнала? Де твоя совість?
– Від бідності? Ви самі ще працюєте, вас на пенсію ніхто не жене.
– І що? Він мій єдиний син. Чи ти хочеш, аби він на тебе, таку фіфу гроші витрачав? Ну давай, забирай все до останньої копійки.
Мені аж було смішно слухати такі звинувачення від колишньої свекрухи. Тобто, її не турбувало, що Дімка виявився матусиним синочком. Головне, аби на жінку ні копійки не витрачав.
Добре, що я здихалася чоловіка та його мамаші.Тепер у мене є гроші і на гарний одяг, і на дорогу косметику та відпочинок.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!