Я закривала очі на все, тільки через те, що діти люблять тата. Однак чоловік сам зруйнував наші стосунки.
Ігор був найгарнішим хлопцем на потоці та вмів він дуже красиво залицятись. Його харизма підкорила мене з перших хвилин. Однак після весілля все змінилось. Чоловік почав страшенно ревнувати мене до всього.
Я дуже любила Ігоря, тому звісно готова була припинити спілкування з друзями чи подругами. Стосунки з чоловіком були важливіші за будь-що. Тоді я ще не розуміла, що все це може завершитись плачевно.
Після народження сина все ніби втихомирилось. Чоловік перестав ревнувати, адже я практично постійно сиділа вдома з дитиною.Так йому все підходило. Проте вийшовши з декрету я повернулась на роботу і ту знову все почалося з початку.
Ігоря знову дратували усі працівники з якими я спілкуюсь. Він ревнував та підозрював мене у невірності до усіх протилежної статі. А потім навіть з жінками забороняв спілкуватись, мовляв, вони мене псують. Так звісно далі тривати не могло, я намагалась пояснити це чоловікові, однак як тільки я починала розмову на цю тему, він одразу погрожував мені розлученням.
– Або ти звільняєшся та сидиш вдома, або я подаю на розлучення! — заявив Ігор.
Звісно, мені важливіша сім’я, до того ж син дуже любив тата, тому я не могла не послухати його. Згодом я звільнилась, а потім знову завагітніла та народила доньку.
Все ніби налагодилось, тільки моментами було мені дуже складно. Уявіть собі: 24\7 сидіти в чотирьох стінах з двома малими дітьми, та ще й жодної подруги у мене нема. Я постійно жалілась чоловікові, але він ніби не звертав на це уваги.
Згодом відбулось дещо. Це змінило трохи мої будні. Але ж якби то я тільки знала, що це змінить також і моє з Ігорем життя.
Чоловік познайомив мене з сусідкою, яка дуже скоро стала мені подругою. Вона втерлась мені в довіру та навіть почала їздити разом з нами в усі сімейні поїздки. Аліна здавалась мені справді хорошою дівчиною та подругою, а ще Ігор не був проти її компанії.
Для мене це було підозріло й дивно, але ні про що погане я й думати не хотіла. Проте одного разу усі мої страшні підозри підтвердилися.
Виявляється мій чоловік мені вже багато років зраджував та ще й з найкращою подругою, сусідкою Аліною. Того ж дня, коли я застукала їх у нашій квартирі, я зібрала речі, дітей та поїхала до батьків. Ні на секунду не сумнівалась у тому чи варто з ним розлучатись. Однак зараз Ігор почав просити пробачення, знову як колись залицявся до мене, присилав багато квітів, записки, доставки, зізнання в коханні.
Але найбільше почали сумніви закрадатися через дітей. Я бачу як вони сумують за Ігорем, просять мене повернутися до нього. В цьому однозначно моя слабкість. Однак боюся, що жахлива та принизлива зрада ніколи не зникне з моєї голови. Я постійно бачу цю жахливу картину перед очима…
А що скажете ви? Чи пробачати йому та, чи варто жертвувати собою заради дітей?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!