Ірина знову поглянула на Олега. Сил не було відвести той погляд. Красень і такий уважний. У неї ще ніколи не було такого залицяльника, але поруч нього сиділа його дружина.

Моя донька нещодавно одружилася. Познайомилася вона з ним на роботі, коли він якраз набирав на фірму нових людей. Закрутився в них роман, який кінець кінцем закінчився весіллям. І все було б добре, якби не одна річ – зять виявився практично моїм ровесником.  

Перший місяць вони проживали зі мною, оскільки вирішував питання з житлом. Попередню квартиру він залишив своїй першій дружині й з того часу орендував квартиру. Зараз після весілля він взявся за купівлю власного житла.

Зараз вони вже переїхали й живуть окремо. Однак за той період, що вони проживали зі мною, ми з зятем дуже зблизилися. Він гарно себе поводив, шанобливо, в усьому мені допомагав. За покупками їздив зі мною, коли необхідно було кудись в інший куток міста, то також возив. Я спершу говорила йому, що мені не потрібно стільки уваги, але він почав ображатися. 

Мені ж самій було приємно, що я маю такого помічника. От коли вони переїхали, я налаштувалася на свій звичний уклад життя, адже на зятя можна було більше не розраховувати. Я дуже здивувалася, коли побачила його автомобіль біля будинку – він почав приїжджати за таким же розкладом. Спершу казав, що він і надалі мені у всьому буде допомагати.

Згодом наголосив на тому, що не залишить таку красиву жінку наодинці. От нещодавно я святкувала свій день народження. Запросила в гості лише рідних та близьких. Донька з зятем приїхали раніше, щоб допомогти мені накласти все на стіл, якраз донька сервірувала у вітальні, а зять переносив готові страви з кухні. 

Коли він в черговий раз повернувся за новою порцією, я якось різко повернулася в його сторону і прямо налетіла на нього. Він одразу зловив мене, щоб я не впала, та міцно зафіксував. Після цього моменту в мене все відбувалося, як в тумані. Я не дивилася на нього зайвий раз за столом, але коли випадково мій погляд падав на нього, він теж дивився на мене. Я бачила, що він спостерігав за мною весь вечір. 

Згодом усі розійшлися, а я залишилася наодинці зі спогадами. Це були неймовірні відчуття, я вперше за останні роки відчула себе бажаною та коханою. Думаю, він теж відчував це. Але я не знаю, як бути далі. Я довгий час була самотньою і от нарешті зустріла чоловіка своєї мрії. Мене просто тягне до нього. Але, на жаль, він чоловік доньки, і за що мені все це? 

Так не можна говорити, але донька ще молода, й зможе знову закохатися, а я не хочу відмовлятися від свого щастя. 

Що б Ви мені порадили в цій ситуації?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: