Зараз Олена проживає на Заході, продовжує жити та працювати. Однак рік тому її дім зруйнувала російська ракета, й разом з ним здавалося зруйноване життя жінки.
Декілька років тому помер чоловік Олени, а доньки виїхали за кордон. Молодша навчається у Польщі, а старша вже вийшла заміж та виховує сина. Тому діти, аби компенсувати мамі свою відсутність, запропонували допомогти з власною справою. Мама давно мріяла про пекарню, адже дуже любила випікати та добре зналась на тій справі. Врешті решт, Олена розпочала з маленької кав’ярні, пізніше розширила площу свого закладу аж до 5 столиків й до війни мала непоганий бізнес, який добре тримав її на ногах й не давав відчувати себе самотньою.
Вона любила свою роботу, любила й знала практично кожного свого клієнта, однак з початком війни, доньки вмовляли матір поїхати з України до них у більш безпечне місце перебування. Проте жінка відмовилась. Вона була категорично проти, адже як вона може покинути свою улюблену кав’ярню, а тим більше поїхати на чужину.
Одного дня у її місті відбувся черговий ракетний обстріл, після якого, на жаль, не вціліли ні улюблений заклад Олени, ні її помешкання. Найбільше жінка плакала за пекарнею. Тоді її життя поділилося на до та після. Вона з однією сумкою у руках, в зимовій куртці, черевиках та з документами переїхала в інше місто України.
Довелося усе починати заново, однак улюблена пекарня досі сниться їй щоночі. Вона уві сні чує запах свіжої випічки, кави, розмовляє зі своїми завжди усміхненими постійними клієнтами й дуже хвилюється за них. Адже немає ніякої інформації чи вціліли тоді їх домівки, та чи взагалі вони самі живі. Ці сни не дають їй спокою, але вона вірить, що після завершення війни, повернеться до рідного міста і її пекарня знову запрацює.
Москалі збудили в жінки страшну лють та біль, тому тепер вона практично цілодобово випікає смачні пиріжечки для наших захисників. Саме це тримає її у ці важкі часи. Олена знає точно, що ЗСУ виженуть москалоту з нашої землі та вона знову пригощатиме жителів свого рідного міста смачною випічкою.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Більше цікавих історій читайте тут — КАНАЛ АВТОРА
Напишіть нам в коментарях у Facebook!