Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

У мене зав’язалися стосунки з чоловіком, який був в рази старшим від мене. Наше знайомство відбулося абсолютно випадково. Якось я гуляла парком, але через слизьку стежку посковзнулася і впала на землю. Незнайомець вирішив допомогти мені, а я на знак вдячності запросила його на чашку кави. З того часу все й закрутилося.

Про те, що у нього є сім’я, він розповів не відразу. А коли я дізналася правду, було вже пізно. У мене палали шалені почуття. Звісно, я розуміла, що нічим хорошим це не закінчиться. Але він так турботливо до мене ставився, що я не могла встояти. Ми таємно зустрічалися в мене у квартирі та в інших місцях. Я любила його і мені не хотілося думати про погане. Сама досі не можу в це повірити. Мені 23 роки, йому далеко під 40 і ми щасливі.

Але час ішов і як слід було б очікувати, сім’я дізналася про наші стосунки. Та сама я довідалася про це іншим чином. Одного вечора я поверталася з роботи додому і, увійшовши в під’їзд, побачила дівчину років 14. Вона перегородила мені дорогу і представилася дочкою мого коханця. Я остовпіла від страху. Дівчинка стала звинувачувати мене в тому, що я руйную їхню родину і так далі. Я впала в заціпеніння. В голові крутилися погані думки. Донька була настільки напружена і переповнена люттю, що здавалося ось-ось вдарить мене.

Я, приховуючи свій страх, вирішила піти далі. Але вона різко схопила мене за руку і силою повернула до себе. Я злякалася як ніколи в житті. Злякалася до такої міри, що навіть в думках не було дати відсіч, хоча б на словах. Коли це дівчисько смикнуло мене за руку, я відчула її богатирську силу. Вона явно була спортсменкою і з нею краще не зв’язуватися. Зовні донька здавалася звичайною школяркою, невисокого росту і худої тілобудови. А злості у неї, виявляється, хоч відбавляй.

Дівчинка почала говорити мені про те, що мама переживає через цю ситуацію, тому вона хоче, щоб я розлучилася з її батьком. Мене всю трясло від страху, я не могла видавити ні слова і почала плакати. Дівчина відчула свою перевагу наді мною. Вона схопила мене за комір і різко притиснула до стіни, сказавши, що якщо я не полишу її батька, то можу попрощатися зі своїм здоров’ям.

Пошепки

Я почала голосно плакати, розраховуючи розчулити свою кривдницю. Але марно. Вона вдарила мене кулаком в обличчя і пішла. Я притиснула руку до пошкодженого місця і побачила перемішану зі сльозами кров. Було дуже прикро, що мене побила маленька дівчинка.

Просто вся біда в тому, що я виросла в інтелігентній родині. Спортом ніколи не займалася. Це була моя перша бійка. Та й з моєю добротою я не змогла б вдарити людину. Я сяк-так встала і пошкандибала у квартиру, де обробила рани і помила обличчя.

Не знаю, як мені діяти в цій ситуації. З одного боку, не хочеться розлучатися із коханим чоловіком, а з іншого – я боюся його доньки. Вона дала мені чітко зрозуміти, що з нею жартувати не можна.

Що б ви могли порадити жінці?

Чи варто їй відмовитися від ролі коханки?

Або ж, кохання не має перешкод?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector