Іванна з Миколою дуже кохали один одного, але от довго не могла Іванна пізнати радість материнства. Перший хлопчик народився вже після тринадцяти років спільного життя. Їхньому щастю не було меж. Буквально через рік завагітніла Іванна вдруге, і народилася у них донечка Юлія. Микола був старшим від Іванни на дев’ять років і завжди говорив про те, що його однолітки вже дідусі, а він — молодий батько. Це робило його дуже щасливим.
Іванна всю себе віддавала своїм дітям, вона намагалася подарувати їм ласку і любов. Микола теж у всьому допомагав дружині, міняв підгузки, вкладав дітей спати.
Так в сімейному щасті минали роки, діти вже університет закінчили, здобули вищу освіту. Іванна з Миколою думали, що Юля вийде заміж і біля них залишиться, адже вона така тиха, спокійна. А Євген — хлопець, може і в зяті піти, або власне житло придбати, він добре заробляє. Для сина вже певну суму відклали, щоб допомогти.
Та одного дня Юля несподівано заявила, що покидатиме їх, бо виходить заміж за хлопця-одинака, якого батьки від себе не відпускають. Іванна була шокована, адже не хотіла, щоб Юлія їх покидала. Говорила доньці, щоб не виходила заміж, але та зробила по-своєму. От і в запалі сварки Юля промовила: «У вас ще Євген є, невістку в дім приведе».
…Але не хотіла Іванна вдома невістку терпіти, їй цього взагалі не треба було. Невістка – в горлі кістка! Недарма у народі так кажуть. Невістка ніколи своєю не стане. От і намагалася вона це доньці донести, що біля батьків завжди краще.
Відпустила з важким серцем доньку в чужу сім’ю, як Євген заявив, що одружується і веде невістку в хату. Батьки найбільше цього не хотіли, попередили, що всі кошти витратили на весілля Юлії й зараз не мають можливості робити йому святкування. Але Євгена це не зупинило. 
– Та я планував на фірмі відсвяткувати скромно, заяву до РАЦСу я вже подав, ще залишилося домовитися зі священником, – Іванна не могла цьому повірити. Вона все своє життя присвятила своїм дітям, а вони виросли і ось так одружуються, й взагалі вже і не її діти.
Зараз Юлія взагалі про матір забула, усі питання з чоловіком вирішує, ніби матір їй поганого бажає. Євгеній взагалі веде чужу дівку, і не думає про матір, як вони мають прижитися.
…Невістку Іванна незлюбила одразу, адже ця дівчина відібрала її сина. Звали невістку — Дарина, прийшла вона на все готове, це не так, як вони з Миколою самі все починали.
Даринка, як могла, намагалася догодити свекрусі, але Іванна завжди була чимось невдоволена. То вареники завеликі наліпила, то грядку погано сполола, розводи на вікнах залишила, то сміється забагато тоді, коли Іванні не до сміху. А одного дня угледіла, як Дарина напакувала сумку матері, яка з міста до них приїхала. Оце був скандал вдома, а Дарина не знала куди й діватися. Вона з ранку до вечора порається і навіть не має права дати матері те, на що так важко працювала.
Колись Іванна була іншою – веселою, привітною. А тепер – наче буря зривається. На її обличчі вже давно не було посмішки. Після цього конфлікту матір більше не пустила невістку на город, кричала, що сама все зробить, хоча й здоров’я вже не те було.
Іванну до лікарні забрали прямо з городу. Через три дні вона покинула цей світ.
…Згодом Дарина завагітніла й народила доньку, яку назвали Іванна. Тішилася б зараз бабуся онукою, але от сама себе на той світ звела. Не можна бути жадібними, адже це гірше тяжкої недуги. Будьте добрими, і щасливими, щоб насолоджуватися життям.
Навіщо самому вкорочувати його поганими вчинками і думками?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!