Йду після недільної служби та чую за спиною “вона йому роги в тій Італії наставила, бідолашний чоловік”. Я не став терпіти такої нахабної поведінки від сусідок

У Руслану я закохався ще у першому класі. Така гарненька дівчинка, тримає великий букет ромашок і тільки видно білі бантики. Я її проводив до школи, допомагав з уроками, коли підросли – то вже на танці до клубу запрошував. І все у нас так закрутилося, що після навчання в університеті я зробив їй пропозицію. Навіть не вагався, адже розумів, що Руслана – моя доля.

Однак, у Сумах наше життя не склалося. Ні, ми не розлучилися, просто жили на орендованій квартирі, я працював охоронцем, вона касиром у невеликому магазині. Отримували не гроші, а просто копійки. Тому нас вистачило на 3 місяці, потім ми зібрали речі, залишили господині ключ та повернулися у село. 

У мене була велика хата, батьки віддали другий поверх. Так минали роки, у нас з’явилися дітки – Інна та Оля. Красиві дівчатка, всі в матусю. Я влаштувався бригадиром на ферму, Руслана була нянечкою у садку.

Але ось криза, а у дівчат на носі випускний. Інна, до речі, хотіла переїхати до Львова, а Оля обрала університет у Польщі. Я прекрасно розумів, що це шалені витрати Але ж це мої рідні дівчатка, а повинен забезпечити їм гідне життя. Але ось у Руслана мене випередила:

– Галька, сусідка, казала, що є місця на роботу в Італії. Треба доглядати за літніми жінками, вони добре платять. Ось вона собі і нову машину купила, хату другу збудувала. Я там попрацюю та назбираю для дівчаток грошей. 

Я їй не став перечити – Руслана була ще тим впертюхом. Тому наступного тижня я вже проводжав її до літака. Тримався з останніх сил, щоб не заплакати, але все-таки одна скупа сльоза пробігла по моїй щоці. Швидко її витер хустинкою та поїхав додому. 

Спершу жінка телефонувала у Скайпі щовечора о 8 годині. І все хотіла нас послухати – як у дівчат справи, що нового у школі, як там старі батьки. 

– Та у мене нічого нового. Робота, робота і ще раз робота. Думаю, що на Новий Рік приїду. 

Але ось лихо – з документами виникли проблеми. І так її приїзд перенісся на Великдень, потім – Спаса, далі знову Різдво і так по колу. Вже 4 рік слухаю поспіль цю казочку.

Ну ти не розумієш, тут стільки платять, що нам у селі просто не снилося. І моя сеньйора зараз хворіє, не може мене додому відпустити! – дорікала жінка. 

Через це ми почали сваритися. Руслана кидала слухавку та не виходила на зв’язок тижнями. Дівчатка вже дорослі, закінчують університет. Інна готується до весілля, Оля вже працює за спеціальністю. Тому Руслана може повернутися на Україну. Сподіваюся, що хоча б на весілля доньки вона прилетить.

Тоді у неділю я повертався з церкви, як почув, що сусідки за моєю спиною перешіптуються:

– Ой, мені шкода його. Бідний, як вона могла з ним так вчинити…

І що це за сільські байки? Я терпіти не можу, коли баби з нудьги на пенсії починають пліткувати. 

– Що сталося, бабо Галю? Краще в обличчя мені скажіть, ніж за спиною брудом поливати!

– А ти Василю нічого не знаєш? Та твоя Руслана на тобі в тій Італії роги наставила! 

Баба Галя розповіла, що її донька знайшла сторінку Руслани у Фейсбуці. Ну а там статус “заміжня”, фотографії з кафе, музеїв та прогулянки на пляжі. Ось і зробили висновок, що у неї є новий кавалер. Дивна логіка. Хіба моя дружина повинна з ранку до ночі сидіти біля старої сеньйори? Вона також хоче прогулятися, відпочити на пляжі чи відвідати якісь культурні заходи.

Я ніколи не розумів такий людей – яке їм діло до чужої родини? У Руслани статус такий, бо вона дійсно одружена. Я її законний чоловік. Сміх та й годі. Вже закінчилися їх дурні серіали, що вони носа у мої справи пхають. Чекаю, коли вона нарешті приїде з Італії, щоб утерти носа всім пліткаркам. 

Кого ви підтримуєте? Чому? Жінки пліткують чи у чоловіка дійсно є причина задуматися про поведінку Руслани закордоном? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector