Я одружилася ще пів року тому. Проживаю в квартирі чоловіка разом з його батьками. Проблема полягає в тому, що ще 7 років тому свекруха пережила інсульт, і тепер вона постійно цим маніпулює. Всі вважають її хворою людиною, тому намагаються задовольнити всі забаганки. Я думаю це не правильно, ставити на людині хрест. При цьому матір чоловіка також не ставить собі за мету відновити здоров’я. Замість того, щоб проходити якусь реабілітацію, робити вправи, вона постійно сидить за ноутбуком або телевізором.
Потім починає стогнати, щоб син зробив їй масаж, але ж один масаж не дасть ніякого результату. До цієї проблеми треба підходити комплексно. І сама його мама не зацікавлена до життя. Думаю, що її чоловік також винний у цьому. Він просто пилинки здуває з цієї жінки, слова зайвого не скаже в її сторону, а розмовляє, як з маленькою дитиною.
Характер у неї дуже складний. Я вже двічі чула, як вона до нього зверталася: «орендуй мені квартиру, буду жити окремо або переїду в під’їзд». Свекруха таким чином маніпулює не лише чоловіком, а й сином. А я не піддаюся на її хитрощі. Знаю, що я не погана невістка. По дому все роблю, прибираю, перу, їсти завжди готую. З мамою його гуляю, виводжу навіть морозиво поїсти. Правда, вона все одно знайде до чого причепитися, це ж просто не чесно.
Потім, коли діти підуть, свекруха взагалі жити не захоче з нами. Бо 24/7 тільки з дітьми будемо час проводити. Всі думки про них будуть. А потім вона взагалі може бути лежача, якщо зараз не почне займатися собою. Я з нею спілкуюся як зі здоровою людиною, ніколи не буду сприймати її хворою. Через це вона ображається на мене. Після якогось конфлікту, тримає сина свого біля себе і не відпускає, щоб зі мною час не проводив.
Такою її поведінкою наш шлюб просто трісне від вічних моїх і її звинувачень.Чоловікові теж набридло все це вислуховувати. Він згодний зі мною, але мамі не перечить. Так далі не може бути, не я одна повинна підлаштовуватися, але і його мама теж повинна звикати до мене, до мого характеру. Якщо я буду в стіну стукати, результату не буде. А якщо ми удвох з мамою почнемо налагоджувати стосунки, то, можливо, щось з цього вийде.
Ось як ви вважаєте? Як зацікавити її до життя? Я дуже м’яко намагалася натякнути, що на ноги поставлю, і почнемо подорожувати, гуляти, ходити на вечірки. А вона тільки шкодує себе. Звикла до такого ставлення, щоб всі навколо її шкодували. А коли вона без причини на мене кричати починає, ледве себе стримую.
Кабельне телебачення зламалося, викликала майстра, полагодили. А вона незадоволена все одно. Це ще я вам не розповіла, як вона контролює сина: він вийде з друзями посидіти, телефонує йому мільйон разів. Нещодавно поїхав з колегами відпочивати, істерія була. Цілий вечір нічого не їла і ні з ким не розмовляла.
Чому люди здаються і перестають працювати над собою?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!