У мене є донечка Маринка, єдина втіха та розрада. Чоловіка я давно поховала, нещасний випадок. А доня мене завжди тішила хорошими оцінками, вчителі її хвалили. Думала, що вона знайде собі гарного чоловік та діток чудових народить. А того дня прийшла до мене та заявила:
– Мамо, я дуже кохаю Грішку! Він мені навіть пропозицію зробив та обіцяв, що скоро будемо жити разом та зіграємо весілля.
Господи, я ледь тоді на той світ не попала! Аж заспокійливі пила та думала вже швидку викликати. Просто Грішка – то ще той гуляка, він жив у сусідньому будинку. Батько його спився, мати працює на заводі та тоже полюбляє чарку хильнути. Часто бачила, як вона на лавці спала…
І як я тільки не старалася Марину врозуміти – марно, вона у мене дівчина вперта. Зізнаю, що брала гріх на душу – ходила до церкви, молилася, щоб Грішка зник. А він як той реп’ях причепився!
Я прекрасно розуміла, що донька себе так у яму заганяє, тому попросила молодят пожити у мене – так буду їх пильнувати. Тим паче, квартира велика, є місце для молодят.
Але весілля не було – Гріша грошей не мав, я навіть кошти на обручки дала. Донька все казала, що то тимчасові труднощі. Бо слухняно їла обіцянки чоловіка.
Я навіть на роботі питала директора, чи є для Грішки якась робота.
– Вантажником не піду, у мене спина хвора! Я сам щось шукатиму, бо ви тільки дурниці радите!
Ще й донька заступалася за нього. А Гріші подобалося нас так сварити одна з одною. Чула не раз, як він на мене Маринці скаржився.
А потім я помітила, що з хати зникли мої золоті сережки та браслет, який ще від бабусі у спадок дістався. Звісно, що всі підозри впали на Грішку.
– Доню, ти не подумай нічого поганого, але може то твій чоловік забрав?
– Мамо, ну що ти таке кажеш? Це ж ти їх переклала у інше місце, а вже на нього хочеш скинути?
Я хату верх ногами перевернула, але золота не знайшла.
Далі моє життя перетворилося на пекло. Гріша дням та ночами пив, без пляшки горілки ранок не починав. Раз приходжу додому – а донька у ванній плаче.
– Маринко, що трапилося?
– Та все гаразд, на роботі проблеми.
Але я помітила, що на її щоці красувався синець. Та вирішила змовчати…
Одного вечора повертаюся додому – а двері відчинені. Вже налякалася, що то грабіжники. Заходжу потихеньку до квартири та бачу картину маслом. За стом сидить Грішка, якісь старі чоловіки та його мати. На підлозі розбиті пляшки з-під горілки.
– Що ти тут робиш?
– Ану забирайся, відьмо! – кричить Гріша та суне на мене, як бик.
Ох, я так налякалася та вибігла з квартири. Швидко викликала поліцію, на щастя, сусід Петро допоміг витурити тих пияків.
Вдома я не дорахувалася знову золота – персні та ще 2 тисячі доларів. Донька тоді так гірко плакала та через стрес схудла. Наступного дня ми пішли знімати побої та писати заяву. І про крадіжку, і на розлучення.
Та біда не приходить сама. Виявилося, що Гріша кудись чкурнув та “повісив” на нас кредит. Звісно, що я ходила до суду та поліції, але нам сказали, що тут марні справи – це те саме, що ловити вітру в полі.
Але не гроші мене турбує, а донечка. Марина геть висохла на нитку, ходить, як те зомбі…
І найгірше, що у цій ситуації я картаю себе. Виховала доню правильно, але часто до неї була суворою. Не зрозумійте не правильно, але характеру в Марини не було. Та і в мене також. Просто мій тато пив до білочки, моя мама ніяк не наважувалася піти від нього. І тепер бачу, як Маринка повторює долю бабусі.
Може то моя провина? Не навчила доньку, як за себе постояти і того їй життя покалічила. От вона і вибрала такого чоловіка. Часто чую, як вона плаче та сама ледь сльози стримую. То ж я їй казала бути тихою та слухняною! То ж я товкмачила їй у голову, що треба чоловіка поважати, стрибати біля нього та догоджати…
Єдине, що тішить – дітей у них нема. Інакше я б точно у баранячий ріг скрутилася та сама руки опустила.
Ходжу тепер до церкви, замолюю гріхи. Бог добрий та все бачить…
Хто винен у такій ситуації – мати чи донька? Як виправити помилки минулого?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!