Кішки – це не нудно

Мама підкинула свого кота – тайця, на час від’їзду. У мене вдома кішка живе. Мої надії, що кішка примириться з котом і вони мирно ходитимуть ніздря в ніздрю по квартирі, накрилися мідним тазом.

Моя кішка шипіла, била лапою, сиділа на шафах і на холодильнику, але на контакт не йшла. Той факт, що по ночах на мене носилися коти з шипінням, ділячи територію ліжка, опускаю як буденність.

Отже, день перший: кіт з розгону в’їхав в пакет, і гордо носив його як білий плащ майже з червоною підкладкою (логотипом мережі). На спробу зняти з нього пакет, докірливо подивився блакитними очима і пішов в огірки. Кішка від заздрості напаскудила на свій плед.

День другий. Кіт пропав. Я оббігала пів району, обійшла всі прибудинкові території, накричала на дитину. Виявилося, син обіцяв друзям показати кота (вголос). Котик грамотно заховався години на три (як зрозумів?), а потім вийшов з кошика з білизною.

День третій. Кіт вирішив згадати дитинство (4 кілограми назад) і залізти в розкладну дитячу табуретку як в будиночок. Застряг в бічному отворі. Намагаючись вийти задом, уткнувся в шафу, і табуретка почала складатися. Кіт злякався, носився по кімнаті в табуретці, роздувши хвіст втричі, сичав і кричав.

Кішка зрозуміла, що кота вбивають – і радісно примчала з бойовими криками з кухні. Я ридала від сміху. Кіт вибрався з табуретки, образився і пішов на лоджію жити. Кішка образилася, забралася назад на холодильник, де її і знудило від переживань.

Кому не вистачає гумору в житті – заведіть кішок. Краще двох.

I

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector