– Коханий, ти станеш татом! – після того, як Олена сказала мені ці слова, я думав її покинути. Замість щастя, відчував розчарування

  – Коханий, ти станеш татом! – сказала дружина.

Довго я мріяв почути ці слова. Та зараз вони зовсім не тішили. А все тому, що я точно знав – дітей не можу мати. Ще в ранньому дитинстві я захворів на свинку. Ускладнення були надто серйозні. З-поміж інших, страшний діагноз – безпліддя. 

Хлопчиком я не розумів, як це вплине на моє життя. Лишень згодом після навчання в університеті я остаточно збагнув, що неповноцінний. Відтоді усім дівчатам, з якими мав серйозні стосунки – повідомляв правду, аби розуміли, на що розраховувати. І скажу відверто, усі тікали.

Згодом мені набридло. І коли я вже змирився, що буду самітником, зустрів Олену. Вся така гарна і щира. Вона не була схожа на інших, а який в неї дзвінкий сміх. Я закохався, наче підліток. Навіть сон втратив. Ми зустрічалися рік, а тоді я зробив пропозицію. Все було так романтично, в Карпатах біля гірського озера. Дивовижний момент!

Як я боявся втратити Олену. Мабуть, тому і не зізнався, що ніколи не подарую їй дітей. 

Жили ми досить добре. У мене власний бізнес, справи йшли вгору. Грошей не бракувало. Вдалося побудувати великий будинок. І ось одного дня, коли я повернувся додому з роботи Олена чекала на мене на кухні. Вона приготувала романтичну вечерю, чимало делікатесів. Я охоче сів їсти, налив вина нам обом, та кохана не брала бокал до рук.

 – Вип’ємо за нас!

 – Ти пий, а я не буду!

 – Чому, це ж дороге вино!

 – Мені більше не можна?

 – Ти захворіла? Що сталося?

 – А ти не розумієш? Я вагітна. Ти скоро станеш татом.

Як я хотів тієї миті радіти та стрибати від щастя. Та не міг. В горлі був ком. Я встав і пішов геть. Дружина не зрозуміла. Почала кричати мені в слід:

 – Любий, що сталося? Я думала, що ти про це мрієш? Невже ти не хочеш дитину?

Пошепки

Кілька днів я намагався заспокоїтися. І увесь цей час помічав, як страждає Олена, як вона плаче. Тоді вирішив, що треба зачекати. Розумів, що дружина зрадила і дитина не моя. Але може вона це зробила саме для того, аби в нас була повноцінна сім’я?

Я не зізнавався дружині в чому справа. Намагався поводитися адекватно. Та вона щось відчувала. Ми почали сваритися. І мені було вкрай прикро, адже розумів, що в такому стані їй не бажано нервувати.

Настав час народжувати. Я був поруч. І коли донечка з’явилася на світ навіть заплакав. А тоді не стримався і сказав дружині:

 – Не переймайся. Я все знаю і розумію. Любитиму донечку, наче рідну. Це залишиться лише між нами.

 – Ти про що? Я не розумію! Чого б ти мав не любити свою дитину?

 – Я знаю, що дитина від іншого чоловіка. Тобі не треба це приховувати.

 – Як ти смієш? З чого ти це взяв.

 – В мене не може бути дітей. Я безплідний. Але все нормально. Не переймайся.

 – Йди геть, щоб я тебе не бачила!

Ще ніколи я не бачив Олену такою. Її очі палали образою. Я не розумів у чому справа. Більше вона не дозволяла приходити. А на четвертий день, коли хотів її забрати, вона відмовилась їхати додому. Натомість поїхала до своїх батьків.

Тиждень я приїжджав до неї, та вона не хотіла мене бачити. А тоді вийшла і дала якийсь листок.

 – Ось, переконайся. Та це нічого не змінює. Йди геть.

Це був результат аналізу ДНК. Я не вірив своїм очам. Біологічним батьком дівчинки був я. Та дружина однаково зачинила перед моїм носом двері.

Я нарешті мав усе, про що й мріяти не міг. Та водночас це втратив. Хіба ж я міг повірити в це диво? Не знаю, як мені далі бути? Що робити? Як вмовити дружину пробачити? А якщо це станеться чи зможу я повернути її довіру та любов? Порадьте!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector