Моя матір одружилася вдруге ще 11 років тому. У мого вітчима теж був другий шлюб, попередній родині він залишив квартиру й переїхав до нас. Його дочці було тоді 14 років. Паша з нею не підтримував зв’язок, вона навідріз відмовилася спілкуватися з батьком. Але аліменти Христині він все-таки сплачував.
Жили ми з Пашею ніби не погано, не конфліктували. Мені вже тоді було 16 років, все свідоме життя мене виховував рідний батько, який загинув, тому до Паші я ставилася більше як до друга матері, а не як до батька. Разом ми жили три роки, а потім я вийшла заміж. Мого чоловіка матір з Пашею і на поріг не пустили, сказали, що не будуть жити з чужою людиною під одним дахом. Я завагітніла і переїхала на орендоване житло. Матір зятя не злюбила одразу, з онуком гралася, а з моїм коханим взагалі не спілкувалася.
Одного дня я попросила матір забрати Тимофія з дитсадку, а вона мені відмовила, бо в цей вечір залишалася з онукою Паші. Я спершу не зрозуміла, про кого йдеться, а потім згадала про його доньку Христину. Наступних вихідних я вирішила навідатися до них без попередження. У мене були ключі, тому я відчинила двері. Вдома було порожньо, а в моїй кімнаті стояло дитяче ліжечко.
– Христина живе з нами. Їй Паша запропонував, з мого схвалення. У неї зараз важкий період в житті, вона залишилася одна у важкій ситуації, – виправдовувалася матір, а тоді вирішила ще мене повчити: – А ти чого взагалі без попередження?
Я була шокована, ця квартира належала батькові, і вона була така ж моя, як і матері. Чому я маю попереджати перед тим, як приходжу в свою квартиру. Я викидаю щомісяця шалені гроші на оренду житла, поки в моїй квартирі безтурботно живе мамин чоловік та ще й туди свою доньку привів.
Я дочекалася матір вдома, вже і Христина з дитиною повернулася. Розпочався скандал, а матір мені сказала:
– Поки Христина буде жити тут. Це не обговорюється.
Я була дуже обурена, адже Павло залишив житло колишній дружині і доньці, так чого вона тепер займає мою територію. З матір’ю ми дуже посварилася, а наступного дня я її поставила перед фактом: або Христина покидає мою кімнату, або я прописую чоловіка в квартирі і ми переїжджаємо туди жити. Мама відповіла, що тоді вона взагалі відпише свою половину квартири Паші, і що в моїх інтересах заспокоїтися і поставитися до того, що відбувається без емоцій.
Паша мені теж телефонував і казав, щоб я не сунула носа в чужі справи. Мене не має цікавити, хто де живе. Мій чоловік говорить, щоб я не пхалася туди, бо більше нервів піде на суперечки. Але мене вбиває така несправедливість. Я ж не сирота без власного куточка, маю дім, з якого мене просто вигнали.
Нещодавно матір подзвонила і сказала, що хоче побачитися з онуком. Я їй відмовила. Так вона знову почала репетувати і сказала, що поки я не попрошу вибачення, не буде зі мною спілкуватися. Я думаю, щоб розміняти цю квартиру на дві однокімнатні, і вони б жили собі там всі разом. Але щось мені здається, що Христина ця не така проста, і вони з Пашею хочуть виманити в матері частину житла. Звідки ж пішла мамина думка відписати її частку Паші? Христина того і чекає! Не знаю, що мені робити далі.
Що робити в подібній ситуації – не знаю. Те, що відбувається мені не подобається. Я впевнена, що Паша змовився з дочкою, спеціально її притягнувши в нашу з мамою квартиру, і вони хочуть обдурити маму. Як її вберегти? І підстрахуватися?
Розмін? І поділити гроші так, щоб мама купила собі однокімнатну? Чи просто вигнати ту Христину, а матір з Пашею нехай самі думають, що робити…
Напишіть нам в коментарях у Facebook!