Я з Михайлом з десятого класу разом. Завжди кохали один одного до нестями. Разом поїхали в обласний центр на навчання. Батьки були зовсім не проти, навіть допомогли нам орендувати житло. Та вони все ж наполягали, аби ми побралися. Тоді ми вирішили, що після випускного зіграємо весілля.
Та за пів року до цього почалась війна. Мій Михайло дуже свідомий, відразу записався в ТРО. Якийсь час перебував ще в місті, лише їздив на збори, а потім його забрали на навчання.
– Ти лиш мене дочекайся! Бо ж знайдеш ще когось собі! – ревниво казав Михайло.
Він щоразу переймався, коли я спілкувалась з іншими чоловіками. Це не дивно, на мене завжди звертали увагу. Та коли він поїхав, я так нервувала, що нічого не хотіла. Лише їла десять разів на день. І ось так, поступово набрала 17 кілограмів. А тоді Михайло зателефонував і повідомив:
– Мене відпустять додому на два тижні. Підемо розпишемось, бо ж хто знає, як воно далі буде.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Звісно, я погодилась. Хоча й не знала, що скаже чоловік, коли побачить мене. Що я не робила, сиділа голодна, не пила, та схуднути не змогла. Мій коханий приїхав, та коли мене побачив – не стримав емоцій.
– На що ти перетворилась? Як так?
Він почав звинувачувати мене. Мовляв, йому там так важко було, а я вдома в теплі сиділа і просто не змогла стриматися, щоб не їсти.
Ми посварилися і так і не розписалися. Він повернувся на фронт і я вже не знаю, що й думати. Може, Михайло просто мене не кохає?
Що мені робити? Невже повну жінку не можна кохати?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!