Коли подзвонила свекруха, я здивувалась. Людмила Василівна давно на заробітках в Італії і зідзвонюється з сином тільки у неділю.
Ми з Вадимом одружені вже 12 років. Та з того часу свекруху я майже не бачила. Вона приїжджала на наше весілля. Свого часу допомогла купити квартиру. Наші діти – школярі: Артем у 2 класі, Ігор – у 3. Я працюю у видавництві. Чоловік – майстер на СТО, удома я його практично не бачу. Має постійні замовлення, то у друзів щось ремонтує, іноді навіть у вихідні.
Загалом ми маємо усе, що нам потрібно. Тому коли свекруха наголосила, що вона втомилась розв’язувати наші фінансові проблеми, я задумалась, що саме вона має на увазі. Виявилось, що Вадим досі регулярно просить у неї гроші і то немалі суми:
– А чому твої батьки не підтримують вашу сім’ю? Вся надія лише на свекруху-заробітчанку?
Переді мною все поплило. Я жодного разу не чула від Вадима про те, що він просить у мами грошей. Ми не бідуємо, як плануємо великі покупки, намагаємось відкладати. Так, останнім часом я помітила, що чоловік став все менше вкладатися у наш сімейний бюджет. Повертався з роботи якийсь втомлений, напружений, без настрою. Жалівся, що у нього проблеми і клієнти сильно знахабніли. Я йому вірила, та коли почула, про які суми говорить Людмила Василівна, стала й собі думати, куди йдуть ці гроші.
Я вирішила діяти хитро і вдала, ніби то у нас справді проблеми. А сама вирішила поговорити з чоловіком:
– Ти постійно зичиш у мами гроші, а мені нічого не кажеш. Що відбувається?
– Тобі краще у це не лізти, – розлютився він. – На роботі були труднощі. Я свій бізнес хотів відкрити, та не вдалося – прогорів.
– Чому ти мені не сказав нічого, я б підтримала…
– Не хотів завчасно казати.
Я дивилась в очі Вадима і розуміла, що він мені бреше. Я добре знала чоловіка і була впевнена, що такою радістю він би точно поділився.
Наступного тижня знову зателефонувала свекруха. Вона дослівно підтвердила слова сина. Але це мене лише насторожило. А через кілька днів я зустріла сусіда:
– Коли твій чоловік думає борг мені повертати? – перепитав Володя.
Зі слів сусіда я зрозуміла, що Вадим грає в азартні ігри і вже давно.
– Казино, спортивні ставки – підсів на це. Гроші у всіх випрошує.
Я була шокована. Подзвонила до Людмили Василівни і вона слізно просила мене:
– Вадим не хотів тобі казати, боявся, що покинеш його.
– Але чому ви мовчали, знаючи, що ваш син потребує лікування?
– Я сама дивувалась, нащо йому стільки грошей, а тепер, коли все відкрилось, син просив мовчати.
Було втрачено багато часу, але я все ж сподіваюсь, що все можна виправити. У нас з Вадимом – сім’я, діти, але чому він одразу у всьому не зізнався? Ще й так довго мучив маму… Мабуть, йому було важко. А зараз важко мені змиритися з брехнею і підлістю. А ви б змогли таке пробачити?