Коли я під’їхав, побачив на розі стареньку бабусю: біля ніг пустий пакет, а в руках хліб і пів палки ковбаси

До Стефанії підійшла мила дівчинка. Вона уважно за нею спостерігала вже кілька хвилин. Бабусі аж ніяково стало. Чого це дівча так розглядає її?

– А що ви хочете купити?- неочікувано запитала дівчинка.

Старенька навіть завагалася.

– Навіщо тобі це?- острахом відповіла та.

– А ви скажете і я вам куплю.

– Ти? Та ти маленька ще.

– Ми з татом купимо. Тільки скажіть, по що прийшли.

Стефанія розгубилася.

– Ну, що ви хочете..?

– Так я це … Просто по хліб зайшла.

– Значить, купимо вам хліба. Тату, йди сюди!

Підійшов чоловік.

– Ви не соромтеся, – сказав він бабі Стефанії. – Ми з донькою іноді приходимо в цей магазин, і вона вибирає когось, кому хоче допомогти. Що ви хотіли купити?

– Не треба, діточки, – ще більше розгубилася бабуся. – Я і пенсію отримую, і городик у мене є, і п’ять курочок … Це ви в місті за все платите, а ми в селі … Хіба нам багато треба? Спасибі вам, дітки … Дай Бог вам здоров’я!

– Ні! – не відступала дівчинка. – Я знаю, що вам важко … Це ж видно! Ми обов’язково вам допоможемо. Що вам ще, крім хліба?

Баба Стефа не знала, що сказати.

– Ну, я іноді ще беру сто грамів ковбаски. Прямо тут, біля магазину, з хлібом її і їм. Сто грамів … Найдешевшої.

– Показуйте, – сміливо сказала дівчинка, – повертаючись до прилавка з ковбасами.

Бабуся довго розглядала вітрину.

– Так тут зараз і немає такої … Я беру ту, що гривень за 50, за 60 … А тут дивіться які ціни! Ні, не треба, діточки. Спасибі вам…

– Зрозуміло, – знову заговорив тато. – Ви, бабусю, постійте тут ось з цим візком, а ми з донькою зараз швидко візьмемо все, що вам потрібно. Віка, вибирай.

– Не треба, діточки, – почала знову баба Стефанія, але ніхто її вже не слухав.

Создать мем "грустная старушка, старушка, старая женщина" - Картинки -  Meme-arsenal.com

Коли я під’їхав до магазину, побачив на розі стареньку бабусю. Біля її ніг стояв пакет. В руках вона тримала хліб і пів палки вареної ковбаси.

Підійшов, тому що помітив – бабуся плаче.

– Що трапилося? – питаю.

Бабуся мовчала, а потім каже:

– У тебе, дитино, немає в машині ножа. Мені б відрізати шматочок ковбаски, а то бачиш … Це дуже багато.

Приніс ніж. Відрізали і хліба, і ковбаси. Решта бабуся акуратно поклала в пакет до круп, макаронів і мандаринів.

– Усе ж добре, чого сльози ллєте?- запитую.

– Та й сама не знаю, – зніяковіла жіночка. Трохи помовчала, а тоді переповіла мені оцю історію, яку ви прочитали вище.

Розповідає і плаче. У мене аж серце стислося.

Історія реально. Трапилася в столиці. У магазині з дівчинкою, до слова, був не лише тато, а й мама. Вона теж допомагати взялася. 

Ось так у житті буває. Проблеми проблемами, а про людяність забувати не слід.

Що думаєте про цю історію?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector