Такий жах мені довелось пережити – страшно згадувати. Та мушу з кимось поділитися, можливо стану прикладом для інших дівчат.
Шість років тому я вийшла за Ігоря. Він був чудовим добрим хлопцем з гарної сім’ї. Мені подобались його батьки, тому я охоче погодилась жити з ними. Я з простої родини, де шанують традиції, тому йти в невістки – для мене не проблема.
Тож після весілля я переїхала. І тоді життя для мене кардинально змінилося. Вмить свекруха перетворилася з доброї приємної жінки на злу і пихату бабу.
– Ти не думай, тут тобі не курорт. Маєш працювати й слухати мене. Сама на кухні не готуй, питай дозволу і прибирай щоразу після себе. Підлогу маєш протирати щоранку, і щоб в шафі був порядок.
Після такого я страшенно злякалась. Та чоловік заспокоїв, сказав, що з часом я звикну. Та краще не ставало. Свекруха щодня мене контролювала, я навіть дихати вільно не могла. А Ігор ніколи мене не захищав, лише казав, що я маю навчитися господарювати. Мовляв, взагалі краще подякувати мамі, що вона повчає.
Я вже думала розлучитися і повернутися до батьків, та раптом дізналася, що вагітна. Тоді промайнула думка, а раптом тепер до мене інакше ставитимуться? Та цього не сталося. Попри вагітність, я продовжувала гарувати. А після чергової сварки свекруха штовхнула мене. В результаті я втратила дитину. Та реакція рідних була приголомшливою:
– Така нездала, навіть дитину виносити не можеш!
Я не витримала, почала збирати речі. І уявіть, неочікувано підійшла свекруха і сказала:
– Ходи допоможи мені огірки в підвал віднести!
Я пішла. Та раптом стара закрила мене там. В холодному вологому підвалі.
– Подумай про свою поведінку! Вирішила мене осоромити!
Як гірко я плакала. Цілу добу довелося там мерзнути, а тоді Ігор мене випустив.
– Зрозумій, не можна так просто руйнувати шлюб. Ми ж вінчані! Це гріх великий! Потерпи трохи, ми переїдемо, окремо жити будемо, я вже квартиру знайшов.
Я пообіцяла, що не піду. А вночі, коли всі заснули, потайки втекла до батьків. Після всього я вже не могла бути з Ігорем, я їх всіх ненавиділи.
На розлучення подала відразу. Та це було не останнє випробовування. Свекруха почала такі плітки вигадувати. Що ту дитину я нагуляла, а тоді сама аборт викликала. Що я нічого не вмію, потайки випиваю і влаштовую скандали. А вони, бідні, так натерпілися. Минуло кілька тижнів і до мене прийшов Ігор. Він на колінах благав не розлучатись. Сказав, що вже винайняв квартиру і я можу туди поїхати. Я обіцяла поїхати.
І ось до розлучення залишився тиждень. Я не знаю, що робити? Можливо варто дати Ігорю другий шанс? Як гадаєте?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!