Як часто відчай позбавляє нас можливості жити й радіти життю. Це відчуття поступово занурюю у свою безодню, де все втрачає сенс. Існування безбарвне й одноманітне. Немає гіршого пекла. погодьтесь?
Ця притча допомогла мені збагнути, чому не варто впадати у відчай. Це почуття найнебезпечніший інструмент Лукавого.
“Одного дня Диявол вирішив влаштувати виставку. Він запросив у пекло найжахливіших злодіїв всесвіту. І розвішав на стінах темної печери свої улюблені інструменти. Коли всі його гості прийшли Лукавий почав екскурсію.
– Ось кинджал Злості, а це сокира Зради, а ось молот Пихи.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше статей з психології за посиланням – https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
Експонатів було чимало. А наприкінці під скляним куполом лежало щось зовсім непомітне. Хтось з відвідувачів спитав:
– А що там? Під склом? Не схоже на страшну зброю.
– Це скалка. Маленька дерев’яна скалка, котру неможливо витягти.
– Але ж вона не може заподіяти багато біди?
– Хіба? Вона псує життя! Адже це скалка Відчаю. Коли вона потрапляє в людину – все змінюється. Жертва стає вразливою до будь-якої зброї. Насправді це найжахливіший мій інструмент.
Злодії й негідники в захваті почали плескати в долоні…”
Чому ж вчить нас ця притча? Людина у відчаї робить помилки, вона звинувачує усіх довкола, зраджує іншим і собі. Та можна не дати цій скалці проникнути під шкіру. Опанувати себе і цим вберегти від усіх гріхів.
А ви колись відчували відчай? Як боролися з ним?
Більше цікавих та корисних статей з психології шукайте тут –https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!