Наше з чоловіком кохання, яке згодом переросло у шлюб, почалося з дружби. Ми не один рік зустрічалися перед тим, як піти на важливий крок офіційної реєстрації наших відносин.
Труднощів за все життя також вистачало, але ми ніколи не опускали рук й долали всі неприємності разом. Загалом познайомилися ще п’ятнадцять років тому, в офіційному шлюбі вже цілих шість років. Весілля влаштували розкішне, досі люблю переглядати відео з цього дня. Багато гостей, теплі слова, веселі конкурси – ми були просто щасливі. А через пів року я дізнаюся, що у Володі є коханка. Земля пішла з-під ніг. Не могла змиритися з цим розчаруванням. Здавалося, що моє життя просто розвалилося, як картковий будинок.
Ми сварилися й Володя неодноразово йшов від мене. Потім повертався. Ви, напевно, вважаєте, що треба було відразу його кинути і поставити крапку у стосунках. Але я дуже любила цього чоловіка і не могла з ним розлучитися остаточно. Я мріяла про те, щоб завагітніти від Володі, тоді думала, що він залишиться зі мною. А якщо ні, то хоча б буду мати часточку коханого у своєму житті.
Незабаром народився чудовий малюк.
Володя зустрічав нас з пологового будинку, але потім поїхав назад до коханки, ми перестали проживати разом, але не розлучилися. Я вирішила зосередитися на дитині і віддати їй всю свою любов. Я подумала, що раз вже у нас все одно нічого не вийшло, хай іде до іншої. Погодилася на розлучення і навіть сама подала заяву.
І тут чоловіка як підмінили. Зрозумівши, що він втрачає мене і сина, він став намагатися все повернути. А мені вже нічого не хотілося.
Коли синові виповнився рік, ми все-таки помирилися. Я точно знаю, що він більше не бачиться зі своєю коханкою. Володя дуже вдячний мені за те, що я прийняла його назад. Я дійсно пробачила чоловікові. Вирішила просто забути про все і почати жити спочатку. У нас знову щаслива сім’я. Синові вже шість років. Володя тепер дуже дорожить сім’єю і навіть не дивиться на інших жінок. Він завжди оберігає мене і піклується. Зараз, коли я дивлюся на своїх чоловіків, розумію, що все зробила правильно.
Не знаю, правильно я зробила чи ні. Може, хтось мене навіть осудить, але я зберегла сім’ю. Людина пішла назустріч і я також відгукнулася. Вважаю, що після такого ми справді будемо щасливими, бо пройшли це разом.
Чи правильно вчинила жінка?
Як на її місці зробили б ви?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!