Я не буду приховувати, що винною у більшості того, що трапилося в моєму житті, є тільки я. Багато дурниць накоїла по молодості і гадала, що з віком це мине. Але де там!
Однак варто розповідати із самого початку. Зараз я заміжня. Маю двоє чудових діток. І, здавалося б, на що тут жалітися. Усе ж таки причина є.
У стосунках серйозні проблеми. І знову ж таки винна тільки я. Розумію це прекрасно, але помилок уже не виправиш. Мені вже за 30 років, але розуму, як розумієте, так і не побільшало.
А зіпсувала я все ще коли ми з чоловіком почали зустрічатися. Тоді я зробила те, що важко пробачити. Я йому просто зрадила. Тоді сказала, що він дуже поганий партнер і ніякого спільного життя з ним я не бачу. Пішла до коханця. Думала, що Бога за бороду схопила. Еге ж… А далі Доля просто вирішила розставити все на свої місця і провчити мене.
Через місяць я дізналася, що мій коханий – бабій. Нічим не кращий, аніж я сама. Кумедно. Коханок у нього – по всьому місту. А про його відрядження я взагалі мовчу. Також сестра мого колишнього була моєю найкращою подругою. Але після розриву з чоловіком, також вирішила залишити мене у найскладнішу хвилину.
Далі я дізналася, що мене підсиджують на роботі. Далі я змушена була написати заяву про звільнення за власним бажанням. Змусили. Потім дізналася, що мій колишній в стані сп’яніння ледь не натягнув петлю на шию. Добре, сусід помітив і врятував. Тоді я й вирішила, що час повертатися до чоловіка. Дуже довго просила пробачення, присягалася, що так більше не буде. Ніби вдалося повернути довіру та любов. Зате якими зусиллями. Хоч і довелося терпіти приниження і насмішки з боку його рідні.
Дійшло до весілля та вагітності. І ось нарешті спокійне сімейне життя. Хоч і тривало воно не так довго. Знову в голові щось перевернулося і захотілося пригод.
В мережі я написала одному чоловікові. Так ми й познайомилися. почали листуватися. Виявилося, ми колись навіть вчилися разом. Тільки у різних групах. І між нами спалахнули почуття. Про це дізнався чоловік. Мене знову звинуватили у зраді. У дечому, я все прекрасно розумію. Ми вже раз на цій темі обпеклися – і знову на ті ж граблі! Про довіру більше могло і не йтися. Його сестра теж одразу все рознюхала. Такий скандал вчинила. Але варто сказати, що крім листування між нами нічого й не було. Ми навіть наживо не бачилися. Але довести це рідним я не можу. Чи то з горя, чи просто через слабку силу волі, але чоловік почав заливати минуле оковитою. І трапляється це все частіше і частіше.
Прекрасно розумію, що заварила цю кашу сама і самій мені її тепер висьорбувати. Але як? І чи є в цьому сенс? Жодні вмовляння на чоловіка вже не діють? Як йому довести свою невинуватість, я не розумію. Або, може, варто нарешті поставити крапку?
Що порадите жінці?
Як самі вчинили б у такій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!