Заміжня я вже три роки. Термін ще не такий поважний, але не все одно не перший день разом. З першого погляду може здатися, що ми типова сім’я. Особливо від інших нічим не відрізняємося. Втім, не без цього, ясна річ. У мого коханого постійно немає грошей. Ще до весілля він набрав гору кредитів. Тепер постійно вислуховую дзвінки з банку та різноманітні погрози у бік своєї сім’ї.
Він у мене працює. Ну як, роботу має, але чомусь у нього там вічні затримки із зарплатою. А потім виявляється, що йому взагалі її не видають, бо списують як штрафи. Живе він також у мене. Власної квартири не маю. Точніше мав, але віддав синові від першого шлюбу. Тепер усе на своїх плечах тягну тільки я. Колись мені цілком вистачало свого заробітку. Тепер ледь не вся сума йде на чоловіка і погашення його кредитів.Вважайте, що нічого зайвого собі дозволити я не можу.
Якби не я, то чоловік і не знав би, що означає добре одягатися і смачно їсти. При цьому він ще й цигарки з випивкою моїм коштом купує. Зате я з ним зрозуміла, що таке сильна жінка і страшенна втома. Мій обранець не бере участі у поповненні сімейного бюджету. Одна я в домі про це думаю. Єдина користь з нього в тому, що він хоча б прибирати й готувати мені помагає. Відчуття, що ми з ним цілком помінялися ролями. І нічого хорошого в цьому, повірте, немає. Якби тільки не матеріальне становище, то я б і не жалілася зовсім. А так…
А останнім часом у домі сварки саме через випивку. Щось мій чоловік із нею зачастив. У нас і так зайвих копійок немає, а тут він зі своїми забаганками. А про шкоду для здоров’я я взагалі мовчу. Кажу це коханому, а він мені: “Пив, п’ю і буду пити”. Довелося дорікнути йому заробітком. Ну або його відсутністю. Образився. Уже тиждень ми то лаємося, то не розмовляємо взагалі. Найгірше, що після цього я ще й винною почуваюся, хоча причин на те немає. Чоловік виправдовується проблемами на роботі. Мовляв, зміню її скоро і все налагодиться. Але це “скоро” триває все три роки. Думаю, краще б він шукав не виправдання, а можливості. Буду щось вигадувати далі. Може, дійдемо і до розлучення. Час усе покаже.
Що можете порадити такій сім’ї?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!