Кому потрібна 40-річна жінка?

Нещодавно зі мною трапилася одна подія. Ніколи б не могла уявити, що у супермаркеті зустріну цікавого персонажа. Тому хочу вам розповісти про цей випадок. 

Після роботи вирішила зайти у магазин, який був неподалік від офісу. Хотіла купити собі щось смачненьке, адже завтра субота і можу відпочити. Набрала декілька шоколадок, печива та яблук і пішла до каси. Стою, нікого не чіпаю та слухаю музику у навушниках, позаду – чоловік з повним кошиком продуктів. Високий, симпатичний, на вигляд десь 50 років. Я поскладала свої солодощі так, щоб і йому вистачило місця. Відчуваю, як хтось доторкнувся до мого плеча. Витягую навушник та ставлю пісню на паузу.

– Перепрошую, ви щось хотіли? Вас пропустити на перед?

-Та ні. Хотів запитати, чи не маєте бажання заплатити й за мої продукти також? – з посмішкою відповідає чоловік. Голос у нього, до речі, хоча і басистий, але дуже приємний.

– Ем… Ну якщо вам не вистачає грошей, я можу додати вам необхідну суму. – ніяково відповідаю на такий “жарт”. 

– Та ні, все вистачає. А давайте я вам допоможу, куплю вам ще один кілограм таких яблук? Знаю, що вони дуже солодкі та смачні. 

– Дякую, але не треба. У мене є картка на знижку, обійдуся.

– Ну що ви. Будь ласка, не відмовляйте мені. Хочу допомогти такій красивій та вишуканій жінці, як ви. 

Але я вперто ігнорувала таку пропозицію. Сама заплатила за продукти, взяла пакети в руки й пішла гордо на вихід. Незнайомець ще кричав у слід, що хоче підвезти мене додому, але я удавала, що слухаю музику. Прийшла додому, ввімкнула улюблений серіал та порізала фрукти – а шматок у горло не лізе! І не цікаво дивитися телевізор. Постійно думаю тільки про того чоловіка. Та і на роботі колега часто кавою пригощає, навіть може пофліртувати зі мною. А у транспорті чоловіки руку подають, як я виходжу чи місцем поступаються, хоча мені їхати дві зупинки. Чому це все відбувається зі мною?

Звісно, що у мене було досить багато кавалерів у школі чи в університеті. Але тоді я була молода дівчина, а зараз де-не-де вже сиве волосся та декілька нових зморщок з’явилося. Мені 40 років нещодавно виповнилося. Звісно, що за мною не бігають табунами юнаки та школярі, а чоловіки вже у такому досить зрілому віці. Невже шукають собі няньку для виходу на пенсію? 

Наступного дня зустрілася з подругами у кафе й за келихом вина почали обговорювати чоловіків. Ірина, подруга ще з часів шкільної парти прочитала цікаву статтю: 

– Для жінок, яким вже сорок плюс років, досить важко знайти гідного кандидата такого ж віку. Адже чоловіки завжди будуть дивитися на молодих та вродливих красунь, які молодші за них на 10 років або навіть більше. Це закладено природою і такий ланцюжок неможливо розірвати. Ось! – крикнула переможено дівчина, немов захистила свою докторську роботу на відмінно. 

Подруга – дипломований спеціаліст, майже 20 років працює сімейним психотерапевтом. Щоразу розповідає про цікаві історії з життя пацієнтів або якісь дослідження у сфері психології стосунків. Тому вона з легкістю підтвердила теорію статті щодо вибору нової дружини – молодша завжди буде набагато кращою за ровесницю!

У мене, крім Іринки, є ще дві подруги. Олена після школи одразу вийшла заміж за однокласника Василя, а Оля народила другу дитину від чоловіка, який молодший від неї на 5 років. Щовихідних збираємося у кафе на зустріч.

Досить довго думала про слова Іри. Цікава ця теорія – якщо хтось з нас розлучиться, то обов’язково піде шукати молоду коханку. А ми відправимося у пенсійний фонд, щоб там шукати потенційного нареченого? Чому така несправедливість?

А ви погоджуєтеся зі словами подруги? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector