У мене невістка з такої заможної родини. Її батьки власники найбільшого цеху в нашій області, виготовляють м’ясо. Ну і ви самі розумієте, які там гроші крутяться. Аня звикла, що їй дістається все найкраще. Як не сумочка брендова, то шубка на зиму чи дорога косметика.
Мій син дуже добре заробляє, вибився в люди, як то кажуть. Бо раніше ми жили дуже скромно, от на межі бідності. Я старалася сама якось підіймати Михайла, але він сам потім з 12 років почав працювати. Звісно, у школі не відставав з навчанням. Отримав золоту медаль, вступив на державне місце і мав стипендію.
Зараз він відкрив власну логістичну фірму. Часто заходить у гості, дає мені гроші на комуналку, привозить продукти.
Ну своїй жінці він також робить дорогі подарунки. Бо одразу починаються сварки “ти мене не любиш, не цінуєш”. Нащо собі псувати настрій?
Так от, нещодавно у невістки було день народження, 30 років. Зробили свято у ресторані, запросили тільки найближчих родичів та друзів. Я вирішила купити їй красиву сумочку. Якраз пенсія прийшла, ще мала пару сотень відкладених, бо спершу збирала на новий холодильник.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Сумочка вийшла не дешева, 1000 гривень у магазині. Ще у таку гарну коробку з бантиком поставили та запакували. Однак, подарунок Ані не сподобався. Вона тільки награно посміхнулася, обійнята та поставила сумку геть, навіть не приміряла.
Ввечері вирішила підійти до неї та запитати, в чому річ:
– Так ви мене не любите.
– Чому ти так кажеш, Аню?
– Як от у нашої доньки свято, то ви їй все дороге купуєте. Синові також не жалієте грошей. А мені якусь дешеву сумку з китайських матеріалів за тисячу гривень?
– Ну, Аню, то ж моя онучка. Та і Михайло мені рідніший, бо син. А ти невістка і я…
– От бачите. Раз я невістка, то вже не треба мені щось гідне купувати, бо не рідна донька.
Образилася і не говорить. Навіть, коли я в гості приходжу, то Аня показово йде в іншу кімнату, не хоче зі мною вітатися.
Але я не розумію, чому так сердитися? Ну я, по-перше, не мільйонерка, аби так грішми розкидуватися. По-друге, дійсно, Аня не моя рідна дитина, аби її так подарунками балувати. Для онучки не шкода, бо то ж моя кровиночка довгожданна. А от невістка і сама може купити якісь речі чи в чоловіка попросити.
Чому я вийшла крайня в цій ситуації?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!