Павло не розумів, що не так було цього разу.
Чоловік казав, що краще не влаштовувати ніяких гостин, бо знав, що саме так це і закінчиться.
– Як це не кликати нікого? Ми що ремонт даремно зробили? Усе новеньке, красиве. Нехай дивляться і заздрять!
Усе починалося добре. Їжу замовили у хорошому ресторані, Олена не стояла на кухні цілий день. Зачіску собі зробила, макіяж. Плаття красиве одягла. Гості прийшли вчасно. Хвалили і її, і квартиру, і їжу.
І все змінилось, після слів її подруги:
– А у нас двері такі самі, як у вас. Ми ж з Василем квартиру ще одну купили, здавати її будемо в оренду.
Олена натягла посмішку, але Павло знав її надто добре – настрій уже зіпсувався. У неї от-от покотяться сльози.
Коли гості розійшлись Павло хотів заспокоїти дружину, але це було марно.
– Квартиру, бачте, вони купили. І хто ж її за язика тягнув? Випендритись прийшли чи що!
– Ну купили і купили. Хіба тобі не байдуже?
Погляд Олени дав зрозуміти: краще замовкнути.
Олена жінка непроста з характером. Мама народила її у 40 років. Галина Василівна жінка непримітна була, тихенька. Прибиральницею працювала. Не мала ні чоловіка, ні навіть залицяльника. Ніхто не знав, коли вона встигла завагітніти. І головне, від кого?
Олена як підросла стала соромитись мами. А Галина Василівна вирішила, що така красива і пробивна дівчинка, як Оленка неповинна знаходитись у її суспільстві. Тож на людях і сама до неї не підходила.
Дівчинка була дуже хитрою і знала, до кого підлизатись, аби отримати бажане. Мама ні в чому їй відмовити не могла.Усе робила для улюбленої донечки.
Олена мріяла вступити у вуз. Не склала вступні іспити.
Вирішила: треба вдало вийти заміж. Павла вона давно собі запримітила. Його батьки мали невеликий бізнес, подарували йому квартиру. Хороший варіант для неї. Підстерегла його раз, другий біля клубу, а далі справа техніки. Спокушати і закохувати вона вміла.
А він і закохався. Потрапив у її сіті. Дівчина завагітніла, тож йому діватись було нікуди. Одружились.
На весіллі мами Олени не було, не кликала її туди донька.
Павло влаштувався на роботу, а вона сиділа вдома.
Олена думала, що батьки чоловіка оплачуватимуть усі їхні поїздки за кордон, продукти, одяг. Та вона помилилась. Квартира і машина – ось все, що від них дісталось.
Яка її заздрість брала, коли чула від подруг, що їм купують чоловіки і куди вони їздять відпочивати. Вона аж сама не своя була. Павлу постійні істерики влаштовувала.
Павло ж приходив до батька, жалівся:
– Я вже не можу! Я, мабуть, розлучатись з Оленою буду! Після кожної її зустрічі з подругами ми сваримось. Мені вже це набридло!
– Так, синку, розлучись. А потім сина раз в тиждень бачити будеш! Будь мужиком. Сварка – це ще не привід на крайні заходи іти. Ми ж з мамою твоєю теж сварились, але не бігли розлучатись відразу! Що цього разу вже трапилось?
– Подружка Олени квартиру купила у новобудові, а вона вже казиться.
– Так вони, мабуть, кредит взяли, а тепер виплачувати будуть з орендованих грошей – підключилась мама до розмови – і ви так можете зробити. Чому ні?
– А минуло тижня Таня похвалилась, що вона з чоловіком у Таїланд літала. Олена зі мною три дні не розмовляла.
– То чому ви гроші, які вам на весілля дарували розтринькали? Треба було відкласти і поїхати у подорож..
– Я не знаю..
– Ох, синку. Ти розумієш, ти чоловік, ти повинен підтримувати свою дружину. Вона заздрісна така тому, шо хоче кращого житя. От і рветься до нього. Вона ж виросла в бідній сім’ї. Ти до тещі, до речі давно їздив?
– От сьогодні був. Внука відвіз, погратися..
– Тобі не здається, ви занадто часто Максимка до неї возите. Вона вже старша жінка, а ви їй відпочити не даєте. А ще й гроші від неї тягнете.. Знаєш, що. А давай приходь на наступні вихідні до нас у гості з дружиною і свахою. Посидимо трохи, бо ми так рідко бачимось.. – запропонувала мама.
Павло йшов додому і уже думав, як має сказати це дружині. Не хотів повторного скандалу.
Вона все ще надута сиділа у кімнаті. Тоді він придумав. Сів у кімнаті, де була Олена. Набрав до Ігора. Включив гучномовець.
– Слухай, Ігорю, твоя Юлька сказала, що ви квартиру нещодавно придбали. Як ви це зробили? Бо ми теж хочемо, не знаємо як..
– Та ми взяли гроші, ті, що держава дає на допомогу при народженні другої дитини. Зробили перший внесок, а решта – іпотека. Ремонт робив з тестем сам. Це вийшло дешевше, ніж наймати робітників.Ось так..
– Зрозуміло, дуже дякую тобі..
Він відключив розмову.
– Набрати ще до Тані, щоб вона про подорож в Таїланд розповіла?
Олена мовчала. Отже, вийшло. Павло аж запишався собою.
– А от якби ти їжу не купувала в ресторані, а сама готувала, то могла б собі і плаття краще купити. Хоча ти і в цьому маєш прекрасний вигляд. Ти у мене найкраща. І знаєш, що маму свою покличеш у гості. А то вона постійно нам допомагає, а ми навіть не віддячились їй жодного разу..
– Навіщо? Вона ж моя мама.. І так повинна допомагати
– Вона більше нікого, крім тебе немає. Тому не забувай про неї..
Віл тоді Павло не дозволяв Олені впадати в істерику. Знав, як її заспокоїти. Йому знадобилось три роки подружнього життя, аби підібрати ключик до неї. І з тещею вони подружились, тепер вона була часта і бажана гостя у їхньому домі.
Як ви думаєте, чому Олена так поводилась спочатку? І чому змінилась після розмови з чоловіком?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!