Мій шлюб розпався ще рік тому. Я була в розпачі, не знаходила собі місця. Чоловік пішов на війну і там закохався. Як я його не вмовляла – все марно.
– Я все розумію, на фронті важко, хочеться жити й любити. Я пробачу!
– Ні, я хочу з нею одружитись.
Ми розлучились. Частину речей я йому вислала поштою. Інші, сказав, що не потрібні. Та я не наважилась їх викинути. Все сподівалась – повернеться. Ось-ось отямиться, пошкодує. Та ні, цього не сталося. Врешті кілька місяців тому почала прибирати. Щось спакувала в пакет, аби викинути, інше вирішила бідним віддати. І раптом натрапила на стару гітару. Вона була розбита, колишній ще давно хотів викинути, та забував.
Я взяла інструмент, сфотографувала і виставила в міську групу оголошень в соціальній мережі. Раптом хтось схоче відремонтувати та користуватись. Ще й написала “віддам за шоколадку”. Мені відразу зателефонували.
– Як заберу гітару. Який шоколад полюбляєте?
– Молочний з мигдалем.
– Зустрінемось за годину?
– Гаразд.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Коли я прийшла він вже стояв там. Високий і гарний. Мене відразу зачарувала його щира посмішка. Так сильно, що я не помітила протез на лівій руці.
– Я Микола, а ось ваша шоколадка! Такої ви ще не куштували, це ручна робота, швейцарський шоколад.
– Дякую! А ви хочете зремонтувати гітару?
– Ні, я дам їй нове життя.
– Як?
– Зустрінемось за тиждень і я вам покажу.
Я охоче погодилась. Не буду приховувати, сподобався мені цей хлопець. За тиждень ми зустрілися, Микола запросив мене до своєї майстерні. Він перетворив гітару на дивовижний столик з підсвіткою. Ця річ вражала, наче з дорогого магазину з антикваріатом.
– Я хочу вам подарувати цей столик. Нехай нагадує, що завжди є другий шанс, можливість почати спочатку.
За місяць ми одружились і Новий рік я зустріла найщасливішою жінкою на світі. Микола надзвичайно талановита людина. Він воював, та після поранення та ампутації не впав у відчай, а повернувся до улюбленої справи ще з більшим захопленням. Зараз ми мріємо про дітей і сподіваюсь скоро все здійсниться. А про колишнього я й не згадую.
А ви вірите в такі зустрічі? Можливо знаєте схожі історії?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!