Не можу сказати, що я мала якісь сильні почуття до Остапа. Радше, погодилася вийти заміж, адже розуміла, що це останній вагон. Мені тоді було 29 і вже всі родичі насідали “треба весілля грати”. Ось так сталося то, з розпачу, що можу зустріти старість на самоті.
Ну от не відчувала я такого великого кохання до Остапа. Мама його нахвалювала, бо то ж чоловік роботящий, не курить, гроші приносить додому, а не витрачає на випивку чи друзів.
Так, це все добре. Однак, кохання між нами не було. А якось раз до нас у гості приїхав його старший брат Андрій. От він мені одразу сподобався. Такий хороший чоловік, з почуттям гумору, надійний, серйозний. То він мені на кухні допоможе, посуд помиє, стіл засервірує. Ще й дуже хвалив страви.
Тоді було якесь свято, свекри запросили у гості. Андрій також приїхав. Я навмисне одягла красиву сукню, зробила макіяж та зачіску. Весь вечір він робив мені компліменти, казав, що я дуже красива. От від цих слів у мене наче крила виросли.
І вже під вечір гості пішли собі на вулицю, відпочивали. Я робила чай, нарізала торт. І тут підходить до мене Андрій, так ніжно обіймає за талію, поцілував у шию. Я ледь не розтанула від такого. А далі от все так само собою – поцілунки. Подумки молилася, аби ніхто не зайшов до кухні та не потривожив нас.
Андрій сам запропонував потайки зустрічатися. Він приїздив до міста на вихідні, орендував невеличку квартиру чи номер у готелі. Я вигадувала різні відмовки для Остапа. То треба на дачу поїхати, батькам допомогти, то подруги покликали відпочити, то відрядження по роботі. У жінок набагато краща фантазія, ніж у чоловіків, коли ті зраджують.
Повірте, мені аж додому не хотілося повертатися. Ну от не було про що навіть з Остапом говорити. Він такий нудний, нецікавий, неромантичний. Про наші пригоди не знав ніхто, крім Олени – моєї подруги дитинства. Я була хрещеною мамою її сина Владика. І раз випадково їй промовилася про цей роман.
Олена мене не стала засуджувати, навпаки – підтримала та просила розповідати про кожну зустріч. Я відчувала якусь дружню підтримку та захист. Після побачення з Андрієм їхала до неї у гості. Часто вона “прикривала” мене перед Остапом.
І все у нас було добре до одного моменту. Декілька тижнів тому мала зустрітися з Андрієм, він забронював номер у готелі. От я вже приїжджаю до будинку, вся така щаслива біжу до номера. І в розпал пристрасті у двері постукали. Це була покоївка з Остапом.
Я аж заклякла на місці. На щастя, ніхто з чоловіків не бився, не махав кулаками. Навіть слова один одному не сказали. Андрій просто глянув на мене і пішов геть.
Ввечері замки на дверях вже були змінені, а мої речі та валізи стояли у під’їзді. Як виявилося, це Олена про все розтринділа.
– Як ти могла? Ти ж моя подруга!
– Мені стало шкода Остапа, що ти йому так нахабно роги наставляєш. От будеш знати, як з чужими чоловіками у ліжку кувиркатися.
Ось такий фінал моєї казки. Зараз я живу в батьків та щодня слухаю докори про зраду. З Андрієм ми не бачилися давно, він поїхав до Києва, на дзвінки та повідомлення не відповідає. Свекри вже встигли всім родичам та друзям рознести плітки, яка я змія.
Однак, не я першою почала залицятися. Це була ініціатива Андрія.
Чому всі завжди звинувачують жінку? Не я спокусила Андрія!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!