– Мало того, що ти її в наше ліжко привів, так ще й мою сукню дав! -Із цими словами я жбурнула одяг чоловіка у вікно

Я ніколи не скаржилась на чоловіка. Сергій добрий і уважний. Ще до весілля він мене цим вразив цим. Ніколи на побачення без букета не приходив, не шкодував грошей на ресторани та кіно. Хоча й заможним не був. Тоді ще студентом він після занять заробляв де лишень міг. 

Я завжди знала, що на нього можна покластися. Ми побралися, народилася донечка. Сергій страшенно переймався, щоб в нас все було. Тож поїхав на заробітки. А коли повернувся власний бізнес відкрив. Я завжди пишалась його працьовитістю, бажанням розвиватися. А ще тим, що він ніколи не дорікав тим, що я менше заробляю.

 – Як хочеш – взагалі роботу кидай! Нам грошей вистачить.

Та я так не могла. Тим паче роботу свою люблю, працюю викладачем вокалу, вчу діток співати. І нехай це не дає великих грошей, та все ж власну копійку я маю.

Останні кілька років я дещо набрала вагу, не так щоб критично, але зайвих десять кілограмів маю. Та мені вже 37. Хоча й прикро, що не можу вдягнути улюблені дорогі наряди. І ось якось я поверталась додому з роботи та побачила біля ресторану молоду струнку дівчину у своїй сукні. Чому я зрозуміла, що це саме мій одяг? Бо придбала її в Італії й потім дещо переробила.

Я прийшла додому і перевернула всю шафу. Сукні не було. Тоді й почали виникати прикрі думки. Невже Сергій зраджує? Вирішила поспостерігати, не варто ж відразу скандалити. І в мене немов очі відкрилися. Чоловік поводився інакше, повертався додому пізніше, часто кудись їздив. А якось я знайшла каштанове волосся просто у своєму душі. Тоді й збагнула – зрадник приводить коханку в моє ліжко. Далі терпіти я не могла.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

– Мало того, що ти її в наше ліжко привів, так ще й мою сукню дав! – кричала я й жбурляла одяг Сергія у вікно.

 – Я нічого не давав!

 – Значить вона сама взяла без дозволу.

 – Але ж ти однаково в нього не залізеш!

 – Як ти смієш?

Це було вже занадто. Сергій плакав. Благав пробачити. Казав, що не розумів, що робить. Та я його випхала з хати. Щастя, що донька наша достатньо доросла і вже живе в гуртожитку університету в іншому місті. 

Пошепки

Ніколи не думала, що буде так важко пережити зраду. Вважала, що я сильна, впораюсь. Одного разу зустріла кума, друга мого Сергія.

 – Ти знаєш, він дуже шкодує!

 – І що з того. Матиме нову дружину.

 – Та покинув він її відразу. Він й справді не хотів тебе образити, скоїв дурницю.

Та я так не вважала. Дорослий і розумний чоловік не може таке вчинити несвідомо. Та мені було вкрай сумно й самотньо. А тоді ще й мама покликала до себе на день народження. Я не хотіла, аби всі родичі знали про мою невдачу. Уявляла, як пліткуватимуть, усі ж так заздрили мені. Саме тому наважилась на відчайдушний крок. Попросила Сергія поїхати зі мною і вдавати, що нічого не сталося. Він охоче погодився.

Всю дорогу ми мовчали. Сергій подарував мамі чудовий букет і гарний подарунок. Ще й сказав:

 – Ви подарували мені найкращу жінку на світі. І я до скону дякуватиму за це!

Сльози полилися з моїх очей. Після вечері Сергій підійшов до мене. 

 – Я б все зробив, аби тебе повернути. Мені більше ніхто не потрібен. Я просто дурень і не розумів це.

Ті два дні ми жили, як колись. І це було так чудово. Чому ми раніше не цінували те свою сім’ю.

Коли ж їхали додому колишній благав, щоб я подумала і дала йому ще один шанс. Відтоді я втратила сон. Не знаю, як бути. можливо, варто пробачити? Та чи не зроблю я помилку?

Ви б пробачили таке?

Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector